Факультативні ознаки суб’єктивної сторони: мотив і мета злочину, емоційний стан
Мотив злочину — це внутрішнє спонукання особи, яке ви-кликає у неї рішучість вчинити злочин. Мета — це уявлення про бажаний результат, якого прагне досягти особа. Мотиви, які викликають в окремих осіб рішучість вчинити злочин, можуть бути різними: корисливість, ненависть, помста, ревнощі, заздрість тощо. Мотив передбачається як обов’язкова ознака складу злочину, якщо він зазначається в диспозиції статті, наприклад, умисне вбивс-тво, вчинене з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК) або з хулі-ганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК). В окремому складі злочину саме суспільно небезпечне діяння передбачає наявність за його вчи-нення певного мотиву, який прямо в законі може і не бути вказаним (наприклад, крадіжка передбачає наявність корисливого мотиву). На відміну від мотиву мета характеризує безпосередній зло-чинний результат, якого прагне досягти винний, скоюючи зло-чин. Наприклад, метою диверсії (ст. 113 КК) є ослаблення держа-ви. Мета в ряді випадків вказується у законі як необхідна ознака суб’єктивної сторони складу злочину. Наприклад, умисне вбивс-тво з метою приховати інший злочин або полегшити його вчи-нення (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК). Якщо в кримінально-правових нормах Особливої частини мо-тив і мета не зазначені як обов’язкові ознаки, то вони на кваліфі-кацію не впливають і можуть впливати на призначення покаран-ня як пом’якшуюча чи обтяжуюча обставина. У ряді випадків можуть мати кримінально-правове значення емоції особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Це, зокрема, стан сильного душевного хвилювання, викликаний неправомірною поведінкою потерпілого, так званий стан фізіологічного афекту. Фізіологічний афект — це дуже сильне, короткочасне душе-вне хвилювання, під час якого вчиняється злочин. Оскільки особа в стані афекту здатна усвідомлювати свої дії і керувати ними, то вона несе відповідальність за ці дії. Відповідно до п. 7 ст. 66 КК вчинення злочину під впливом сильного душев-ного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальни-ми діями потерпілого, визнається обставиною, яка пом’якшує по-карання. Вчинення злочину у стані фізіологічного афекту визначається в законі як обставина, що пом’якшує відповідальність. Це стосується умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душе-вного хвилювання (ст. 116 КК), а також умисного тяжкого тілес-ного ушкодження, заподіяного у стані сильного душевного хви-лювання (ст. 123 КК).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Факультативні ознаки суб’єктивної сторони: мотив і мета злочину, емоційний стан» з дисципліни «Кримінальне право України»
