Які реагенти використовують для радіоімунологічного аналізу
Для проведення радіоімунологічного дослідження необхід- ний добре очищений ліганд (антиген). Його отримують з біоло- гічного матеріалу очищенням методами гель-хроматографії, іо- нообмінної хроматографії, електрофорезу або шляхом хімічного синтезу. Ліганд високого ступеня чистоти порівнюють з відповід- ним міжнародним стандартом і використовують для приготуван- ня стандартної кривої, отримання міченого ліганду та імунізації тварин з метою створення специфічних антисироваток. Розведе- ні стандарти розливають в ампули, швидко заморожують в рід- кому азоті й зберігають при температурі до -20°С тривалий час. Повторні розморожування і заморожування стандартів не реко- мендуються, тому що вони призводять до руйнування біологічно активних речовин. Другим реагентом, необхідним для проведення РІА, є міче- ний радіонуклідом ліганд з високою питомою активністю. У імунологічних дослідженнях, як правило, використовують джерела бета-часток ( 3 Н, 14 С) або гамма-променів ( 51 Сr, 125 I, 131 I). Тритій ( 3 H) – бета-випромінювач з періодом піврозпаду 12,46 років. При бета-розпаді тритій перетворюється в гелій. Макси- мальна енергія бета-частинок тритію досягає 0,018 МеВ. Пробіг бета-частинок в повітрі дорівнює 0,008 м, максимальна проника- юча здатність у м’яких тканинах – 0,008 мм. Під дією тритію в ор- ганізмі порушується швидкість біохімічних реакцій, змінюється структура молекул, відбувається їх іонізація. Вуглець ( 14 С) – бета-випромінювач з періодом піврозпаду 5568 років. При розпаді перетворюється у стабільний ізотоп азо- ту. Максимальна енергія частинок – 0,155 МеВ. Пробіг частинок в повітрі – 0,26 м, максимальна проникаюча здатність у м’яких тка- нинах – 0,3 мм. При попаданні в організм може викликати різного роду радіаційні ураження і зміну біохімічних процесів.Ветеринарна радіологія 344 Хром ( 51 Сr) – перетворюється в стабільний ізотоп ванадію з випущенням гамма-кванта. Період піврозпаду – 27,8 днів. Енергія квантів при розпаді – 0,34-0,62 МеВ. Пробіг гамма-квантів в пові- трі – 60 м, проникаюча здатність у м’яких тканинах – 80 мм. Не- безпека 51 Сr зумовлена його гамма-випромінюванням. При роботі з ним потрібно користуватися свинцевим захистом. Речовини білкової чи пептидної природи, що містять аміно- кислоти тирозин чи гістидин, мітять радіоактивним йодом. Ато- ми йоду заміщують атоми водню в ароматичних кільцях бокових ланцюгів молекули. При цьому зовнішня мітка входить у молеку- лу ліганду. Коли радіонуклідом вибору є йод, перевагу надають ізотопові йод-125. Він має достатньо довгий період піврозпаду – 60 днів і, отже, тривалий термін використання. Низька енергія гамма-випромінювання йоду-125 обумовлює більш високу ефек- тивність реєстрації гамма-квантів сцинтиляційним кристалом, що дозволяє використовувати менші кількості нукліду та спри- яє зниженню опромінення персоналу, який виконує радіоімуно- логічні дослідження. Мітка лігандів (антигенів) йодом-125 достатньо нескладна при наявності відповідного обладнання. В ліганди, що не мають у своїй структурі тирозину чи гісти- дину, вводять внутрішню мітку, при цьому атом водню заміщуєть- ся атомом тритію (Н-3). Це, як вказувалося вище, чистий випро- мінювач бета-частинок з дуже низькою енергією (18 кеВ) і досить тривалим періодом піврозпаду (12,46 роки). Мітити ліганди Н-3 надзвичайно складно, цей процес можна здійснити лише в про- мислових умовах шляхом хімічного, біологічного синтезу або ну- клідного обміну. Кожна мітка має як свої переваги, так і свої недоліки. Недоліки мічення лігандів (антигенів) йодом-125: • мітка йод-125 нестійка і при тривалому зберіганні відще- плюється; • у процесі мічення речовина пошкоджується, в результаті чого знижується її спорідненість із зв’язуючим реагентом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які реагенти використовують для радіоімунологічного аналізу» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
