Тезаврація прибутку — це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвести-ційної та операційної діяльності. Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх пода-тків та нарахування дивідендів. Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства позначається також як відкрите самофінансування. Інформація про це наводиться в офіційній звітності. Для визначення рівня самофінансування розраховують коефі-цієнт самофінансування: . Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями: • у пасиві за статтями: нерозподілений прибуток; резервний капітал; статутний капітал. При тезаврації прибутку, як правило, підвищується курс корпоративних прав підприємства; • в активі він може бути спрямований на фінансування будь-яких майнових об’єктів: оборотних і необоротних; короткостро-кових і довгострокових. Необхідно пам’ятати, що нерозподілений прибуток є влас-ністю засновників (учасників) i тому збільшує суму власного капіталу, а сума збитку відповідно зменшує суму власного ка-піталу. Серед вітчизняних економістів досить часто висловлюється думка, що нерозподілений прибуток слід спрямовувати переваж-но на поповнення власних обігових коштів підприємства та фор-мування резервів ліквідності, які можуть бути використані під-приємством у разі фінансових ускладнень. З нашого погляду, вказаний підхід є хибним, оскільки наявність ліквідних активів визначається структурою останніх, незалежно від того, за раху-нок яких джерел вони сформовані і від наявності резервного ка-піталу. Фінансування підприємства за рахунок тезаврації прибутку має як переваги, так і недоліки. До основних переваг самофінан-сування слід віднести такі: • залучені кошти не потрібно повертати та сплачувати вина-городу за користування ними; • відсутність затрат при мобілізації коштів; • не потрібно надавати кредитне забезпечення; • підвищується фінансова незалежність та кредитоспромож-ність підприємства. Недоліки самофінансування (тезаврації) у тезовому вигляді можна охарактеризувати таким чином: • оскільки на реінвестування спрямовується чистий прибуток, попередньо він підлягає оподаткуванню, в результаті чого вар-тість цього джерела фінансування збільшується; • обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуван-ням знижують вимоги до ефективного використання коштів; • помилковість інвестицій (оскільки рентабельність реінвес-тицій може бути нижча за середньоринкову процентну ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталів у цілому). Рішення на користь реінвестицій власниками прийматиметь-ся в тому разі, якщо рентабельність вкладень в дане підприємс-тво буде вищою, ніж прибутковість можливих зовнішніх альте-рнатив. При прийнятті рішень щодо доцільності самофінансування слід враховувати також вплив податкового фактору на розподіл і використання прибутку підприємства. Згідно з зако-нодавством України суми грошових коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій в корпоративні права, емітовані таким платни-ком податку, в тому числі грошові або майнові внески, відпові-дно до договорів про спільну діяльність без створення юридич-ної особи на території України не включаються до складу валового доходу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Тезаврація прибутку» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
