Це низькомолекулярні органічні сполуки, які не утворюються взагалі або недостатньо в організмі, тому людина повинна отримувати їх із їжею для забезпечення належної ферментативної активності. Розрізняють групи жиророзчинних (А, Е, Д, К) і водорозчинних (С та група В) вітамінів. Гопкінс Ф.Г. відкрив вітаміни А (ретинол) та Д (кальциферол), за що одержав Нобелівську премію 1929 р., а Каррер П. довів перетворення каротину на вітамін А (Нобелівська премія 1937 р.) Віндаус А. відкрив утворення вітаміну Д з ергостерину (Нобелівська премія 1928 р.) Вітамін К (філлохінон) відкрив X. Дам, який одержав Нобелівську премію 1943 р., а його структуру встановив Е.А. Дойзі (Нобелівська премія 1943 р.) Хоуорс У.Н. синтезував вітамін С, Нобелівська премія 1937 р. Двічі лауреат Нобелівської премії та лауреат Ленінської премії миру Лайнус Полінг надавав великого значення вітамінам для людини. Потреба у вітамінах залежить від багатьох факторів. Головні з них: • стать, у чоловіків потреба у вітамінах вища, ніж у жінок; • вік, у похилих людей потреба зростає на 25-30%; • характер праці і фізичні навантаження; • емоційний стан; • загальний стан організму. Л. Полінг у книзі "Вітамін С і здоров'я" сформулював теорію ортомолекулярної медицини, яка підкреслює значення вітаміну "С" і амінокислот для підтримки оптимального середовища для мозку. Вітаміну Е (токоферолу) присвячено книгу американського вченого Н. -Вай — "Ваш ключ до здорового серця". Якщо атом або група атомів мають вільні (непарні) електрони, вони називаються вільними радикалами. Це дуже реакційно здатні, негативно заряджені електричні фрагменти молекул, які можуть або відбирати електрони в інших молекул, або приєднуватись до них, що завершується руйнуванням біологічних мембран, змінами у хромосомах, мутаціями генів, а внаслідок цього загибеллю клітин. Численні дослідження вказують нате, що причиною багатьох хвороб є значне зростання кількості вільних радикалів, яких Л. Полінг назвав "вільними хуліганами". Велика кількість вільних радикалів виникає під час запальних процесів в організмі, перебуванні в екологічно забруднених місцях, вдиханні вихлопних газів автомобілів або диму цигарок. Потрапляючи до легень, шкідливі речовини утворюють вільні радикали руйнують стінки альвеол і сприяють розвитку раку легень. Старіння також пов'язано з утворенням великої кількості вільних радикалів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вітаміни (від vita — життя)» з дисципліни «Валеологія»