Від якості їжі, характеру харчування, дотримання режиму харчування залежить фізичне, психічне та сексуальне здоров'я людини. До складу їжі входять нутрієнти, тобто власне поживні речовини, які всмоктуються, та баластні, які виводяться. До складу продуктів харчування входять білки, жири, вуглеводи, клітковина, вітаміни, мінеральні речовини й вода. Велике значення в харчетравленні мають кишкові бактерії, які синтезують вторинні нутріенти. Дуже важливим є рівень калорій у їжі. Кожна органічна речовина має певну енергетичну цінність. Так, 1 г жирів — 9,3 ккал (або 37,0 кДж), білків і вуглеводів — 4,1 ккал (або 17,2 кДж), етилового спирту — 7,1 ккал (або 29,7 кДж). Витрати енергії за добу залежать від віку, статі, умов життя, характеру роботи людини: — легка фізична робота у чоловіків — 2100 ккал, жінок — 1800 ккал; — середня фізична робота у чоловіків — 2700 ккал, жінок — 2000 ккал; — тяжка фізична робота у чоловіків — 3000 ккал, жінок — 2200 ккал; — дуже тяжка фізична робота у чоловіків — 3500 ккал. Такі витрати властиві дорослим у віці від 18 до 40 років, при середній масі тіла 70 кг у чоловіків та 60 кг у жінок. У старшому віці (40-60 років) енерговитрати зменшуються за кожні 10 років — на 5%, а у наступні десятиріччя — на 10%. Межа інтенсивності обмінних процесів у чоловіків складає майже 4800 ккал, а у жінок — 3700 кКал. Для видів спорту, які вимагають високої витривалості, вони не повинні перевищувати 1000 ккал/год. У перші 6 міс. вагітності витрати зростають на 96 ккал, в останні 3 міс. — на 215-240 ккал, а при грудному годуванні — на 500 ккал щоденно. На жаль, переважна більшість людей проявляє малу фізичну активність, тобто їхні енерговитрати складають за добу 2300-2700 ккал у чоловіків, 1800-2000 ккал у жінок, однак споживають вони значно більше енергетичних субстратів із їжею. Експерти ВООЗ вважають, що оптимальним є вживання їжі, 12-15% калорійності якої складають білки (із них 50% тваринного походження), 30-35% — жири, 50-55% — вуглеводи. Наука про харчування дає чіткі рекомендації щодо потреб людини в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах, макро- і мікроелементах, баластних речовинах. На сучасному етапі розвитку біології та медицини розроблено основні принципи складання харчових раціонів, які мусять: — підтримувати стабільність внутрішнього середовища, поповнювати енергетичні та пластичні витрати організму на основний обмін, усі види робіт, ріст і відновні процеси; — рівень усіх складових не повинен бути нижчим за потребу (мінімальну); — уміст вітамінів і мінеральних речовин не повинний перевищувати токсичний рівень. За фундаментальним американським виданням "Нешкідливість харчових продуктів" (1986) оптимальним є помірковане споживання різних харчових продуктів, не переїдання. Ці рекомендації співпадають із порадами Гіпократа щодо "помірності ", Салернським кодексом та іншими античними та пізнішими джерелами щодо правил збереження здоров'я. У раціоні мусить бути за поживністю: — складних вуглеводів — 55-60%; — цукру — не більше 15%; — жиру — 10-30%; На здоров'я людини особливо негативно впливає їжа, що містить багато тваринних жирів, цукру та солі. Рафіновані продукти не менш шкідливі для організму. "Наша цивілізація методично руйнує натуральні харчові продукти, рафінуючи їх, щоб надати привабливості на шкоду здоров'ю" — зазначав М. Горен, відомий валеолог. Так, наприклад, полірований рис не містить тіаміну та клітковини. Біле борошно вищих сортів повністю позбавлене клітковини, вітамінів, дуже мало залишається білків. У 1997 р. експерти ВООЗ визначили міжнародний стандарт виявлення зайвої ваги, так званий індекс маси тіла, який розраховують діленням маси тіла (у кг) на зріст у квадраті (м2). Згідно з цим індексом розрізняють: — норму — 18,5-24 кг/м2; — ожиріння 1 ступеня -25-29 кг/м2; — ожиріння 2 ступеня — 30-40 кг/м2; — ожиріння 3 ступеня — понад 40 кг/м2. Використовують і дещо інші розрахунки оптимальної маси тіла людини: М тіла = 50+0,75х (зріст, см — 150) + + (вік, років — 20):4, кг М тіла = Зріст, см — 100. Надлишкове надходження щодобово 100 ккал, що відповідає 50 г хліба, зумовлює відкладання 10 г жиру. Кожний зайвий 1 кг маси тіла зменшує життя на 6-8 міс. За енергетичною цінністю або калорійністю продукти поділяють на кілька категорій: — дуже високоенергетичні — 400-900 ккал/100 г; — високоенергетичні — 250-400 ккал/100 г; — середньоенергетичні — 100-250 ккал/100 г; — малоенергетичні — до 100 ккал/100 г. Запропоновано кілька принципів оптимального харчування людини 1. Не їсти багато жирної їжі. 2. Кращим є кухонний посуд емальований або дюралюмінієвий, із нержавіючої сталі, а також із тефлоновим або силіконовим покриттям. 3. Вегетаріанство, вживання сирої їжі, безсольові дієти мають лише значення при деяких захворюваннях, але неприйнятні в загальному плані. Ці обмеження знижують фізичні та розумові здібності, зменшують життєдіяльність і енергійність. За своєю будовою травний канал людини не пристосований до їжі виключно рослинного або виключно тваринного походження. Лише шляхом раціонального поєднання різних продуктів харчування досягається нормальна життєдіяльність організму. 4. Харчування за системою йогів: а) добре пережовувати харчі; б) приймати їжу коли голодний, а не за звичкою; в) не потрібно їсти у стані афекту, у стані після перегрівання; г) не менше 50% раціону повинні складати фрукти та овочі; д) за добу потрібно вжити 3 л води, яку слід пити перед або відразу після сну; е) виключити з раціону додаткову сіль; ж) уникати смаженого; з) обмежити споживання цукру, кондитерських виробів, рафінованих продуктів; і) достатньо споживати молока і молочних продуктів; к) їсти 2-3 рази на день. Можна погодитись з таким харчуванням, але споживати воду перед сном недоцільно. 5. Дієта австрійського фізіолога П. Брегга має вегетаріанську суть, але допускає пісне м'ясо з овочами при суттєвому зменшенні солі. П. Брегг дожив до 95 років і загинув під час катання на дошці в морі. 6. В основі дієти Г. Шелтона лежить принцип, що кожен продукт слід уживати окремо від інших. Так, м'ясо не поєднується з молоком; молоко не можна споживати разом із зеленими овочами, а картоплю з хлібом. Але більшість спеціалістів-дієтологів вважають, що дієта Шелтона не обгрунтована. Є також дієти В.І. Дільмона, С Вегагої (Франція), Переша (Португалія). Усі дієтологи вважають, що в харчуванні слід дотримуватись принципів поміркованості та максимальної різноманітності 7. ВООЗ відносить алкоголь до наркотичних речовин, довготривале використання якого призводить до звикання і незворотних морфо-функціональних змін у нервовій, ендокринній, статевій та імунній системах. Пиво містить 5% вуглеводів, 2,8-6% алкоголю, тому 1 л пива за калорійністю відповідає 100-200 г хліба, 50 г шоколаду, 300-600 мл молока, 100 г м'яса. Споживання великих об'ємів пива поєднує дію алкоголю та надлишку надходження води, це призводить до перенапруги нирок, серця, а наявні у пиві аналоги естрогенів негативно впливають на статеву систему чоловіків. Однак помірне вживання алкоголю відіграє захисну роль проти ішемії (до 60 мл за добу). Авіценна надавав велике значення вину, але застерігав від його надмірного споживання. Спирт утворює з водою гідрати — токсичні сполуки, особливо небезпечні при вмісті спирту 70-80%, а токсичність слабоалкогольних напоїв значно менша. Тому стародавні греки й римляни пили лише розбавлене вино, а тих, хто пив порозбавлене вважали варварами. Культ їжі, пияцтво та ожиріння — ознака виродження нації. Дослідження в 10 областях України показали, що 10-20% чоловіків і 30-40% жінок мають надмірну масу. Ще Гіпократ писав, що надмірне насичення шлунка сприяє хворобам, а відомий спеціаліст в галузі харчування Поль Брегг стверджує: "Бути товстим та хворим - це злочин". Відчуття насичення й апетит визначаються кількістю споживних вуглеводів, тому обмеження споживання жиру призводить до зменшення маси тіла. При гіподинамії окислення жиру в організмі знижене. Усім, хто має більшу масу, ніж треба, необхідно зменшити споживання жирів, їсти лише тоді, коли хочеться. Страва не повинна бути дуже гарячою або дуже холодною. Слід їсти повільно, не поспішати, добро пережовувати їжу. А для цього потрібно мати здорові зуби. Зараз дуже розповсюджений карієс і пародонтоз. Потрібно дотримуватись гігієни ротової порожнини: чистити зуби двічі на добу протягом 2-3 хв. зубними пастами, що містять фтор, біологічно активні речовини. До та після чищення зубів ротову порожнину прополоскати еліксиром. Можна використовувати після їжі жувальну гумку, краще без цукру, протягом 10 хв. Тривати прийом їжі має не менше 20 хв., він має бути святом, тому дуже важливі сервіровка та настрій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Їжа та характер харчування» з дисципліни «Валеологія»
