Валютно-фінансові та платіжні умови міжнародних операцій
Вирішальне значення в практиці міжнародних розрахункових операцій мають валютно-фінансові умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоеконо-мічній діяльності. До валютно-фінансових і платіжних умов зовнішньоекономі-чної угоди входять такі елементи: • валюта ціни; • валюта платежу; • умови платежу; • засоби платежу; • форми розрахунків і банки, через які ці розрахунки будуть здійснюватися. До валютно-фінансових умов, які мають бути передбачені в договорі (контракті), належать такі. 1. Ціна та загальна вартість договору (контракту). У цьому розділі контракту визначається ціна одиниці виміру товару та за-гальна вартість товарів або вартість виконаних робіт, наданих послуг) згідно з договором (контрактом) та валюта платежів. 2. Умови платежів. Цей розділ контракту визначає спосіб, по-рядок та строки фінансових розрахунків і гарантії виконання сто-ронами взаємних платіжних зобов’язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) вказують-ся: умови банківського переказу до (авансовий платіж) та (або) після відвантаження товару чи умови документарного акредити-ву, або інкасо (з гарантією); умови гарантії, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії — «на вимогу» та «умовна», умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов контракту без зміни гарантій). Валюта ціни (валюта угоди) — валюта, в якій фіксується вар-тість товару. Це може бути валюта країни-експортера, валюта країни-імпортера, валюта третьої країни або міжнародна розра-хункова грошова одиниця (наприклад СДР). Валюта платежу — це валюта, в якій здійснюється оплата товару. Нею може бути валюта країни-експортера, валюта краї-ни-імпортера, валюта третьої країни. Валюта платежу може збігатися або не збігатися з валютою ціни товару. В останньому випадку в контракті зазначається курс, за яким валюта ціни має переводитись у валюту платежу (чи за паритетом, якій фіксується МВФ на базі СДР, чи за ринковим ку-рсом валют). У контракті встановлюються умови перерахунку: 1) курс певного виду платіжного засобу — телеграфного пе-реказу за платежами без тратт чи векселя за розрахунками, пов’язаними з кредитом; 2) визначається час коригування (наприклад, напопередні чи в день платежу) на певному валютному ринку (продавця, покупця чи третьої країни); 3) обумовлюється курс, за яким здійснюється перерахунок: звичайно середній курс, іноді курс продавця чи покупця на від-криття, закриття валютного ринку чи середній курс дня. Різні валюта ціни і валюта платежу — один з простих методів страхування валютного ризику. Якщо курс валюти ціни (напри-клад, долара) знизився, то сума платежу (у фунтах стерлінгах) пропорційно зменшується. І навпаки, ризик зниження курсу ва-люти ціни несе експортер (кредитор), а ризик її підвищення — імпортер (боржник). Сторони встановлюють у контракті конкретні терміни плате-жу. Якщо вони не встановлені угодою, то визначаються торгове-льними звичаями міжнародної практики. Способи платежу визначають співвідношення часу оплати за то-вар та його фактичної поставки. Основними способами платежу є: • готівковий платіж; • платіж авансом; • платіж у кредит; • кредит з опціоном, тобто правом вибору готівкового платежу. Платіж готівковий включає всі види розрахунків, за якими то-вар оплачується повністю: у період від моменту його готовності для експортера до моменту переходу товару або товаророзпорядчих до-кументів у розпорядження покупця; у момент переходу товару чи зазначених документів до купця. Формами розрахунку при готівко-вому платежі може бути чек, переказ, акредитив, інкасо. Авансові платежі випереджають рух товарів, за які здійсню-ється платіж. Якщо імпортер оплачує товар авансом, він кредитує експортера. У міжнародній практиці авансові платежі вживають-ся у торгівлі дорогоцінними металами, ядерним пальним, зброєю. Імпорт дорогого обладнання суден і літаків, виготовлених за ін-дивідуальним замовленням, як правило, передбачає часткові ава-нсові платежі. Розрахунок у кредит може бути комерційним і банківським. Якщо міжнародні розрахункові операції здійснюються після пе-реходу товару у власність імпортера, то має місце його кредиту-вання експортером. Комерційний кредит може передбачати на-дання вексельного кредиту (виставлення тратти). Відстрочення платежу або кредитування за відкритим рахунком. Кредит з опціоном (право вибору) готівкового платежу пе-редбачає надання імпортеру права скористатися відстроченням платежу за придбаний товар, але з позбавленням знижки, яка на-дається за умов готівкового платежу. Для страхування від валютних ризиків використовують валю-тні застереження — договірні умови, які включаються в зовні-шньоекономічну угоду і можуть бути переглянуті у процесі ви-конання угоди. Раніше застосовувалося золоте застереження, яке базувалося на фіксації золотого вмісту валюти платежу на дату укладання угоди та на перерахунку суми платежу пропорційно зміні цього золотого вмісту на дату виконання угоди. На сучасному етапі застосовують: • валютні застереження; • товарні-цінові застереження. Валютне застереження — це умова міжнародної зовнішньо-економічної угоди, яка передбачає перегляд суми платежу прямо-пропорційно зміні курсу валюти застереження (фактично валюти ціни) з метою страхування експортера (або кредитора) від ризику знецінення валюти платежу. Валюта платежу ставиться у залеж-ність від більш стійкої валюти застереження (валюти ціни). В умовах посилення нестабільності плаваючих валютних кур-сів широко застосовується багатовалютні (мультивалютні) за-стереження. До товарно-цінових застережень належать: • застереження щодо змінної (ковзкої) ціни, коли ціна підви-щується за умови зростання ціноутворювальних складових; • індексація, яка передбачає перегляд суми платежу пропор-ційно зміні індексу цін за період з дати підписання до моменту угоди. Існують комбіновані валютно-товарні застереження, які пе-редбачають регулювання суми платежу залежно від зміни товар-них цін і валютних курсів: • якщо товарні ціни та курси валюти застереження змінюють-ся в одному напрямі, то сума платежу перераховується на найбі-льший відсоток відхилення; • якщо напрями динаміки не збігаються, то сума платежу змі-нюється на різницю між відхиленнями товарних цін і валютного курсу. Правильність визначення валютно-фінансових умов при укла-данні зовнішньоекономічного контракту — запорука ефективно-сті здійснення зовнішньоекономічних операцій. Нині немає єдиного, закріпленого багатосторонньою угодою, універсального механізму валютних розрахунків між країнами. Тільки в межах окремих економічних і фінансових угрупувань країн можуть існувати певною мірою єдині механізми розрахун-ків. У сучасній системі світогосподарських зв’язків розрахунки за торговельними та неторговельними операціями регулюються ос-новними принципами, закріпленими в Женевській конвенції про чеки та векселі, а також зведеннями постанов Міжнародної тор-говельної палати (Париж). Найпоширеніші умови міжнародних розрахунків: • безпосередній (повний розрахунок — повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядних документів у розпорядження покупця; • розрахунок у кредит (з відстроченням) — надання експорте-ром імпортеру кредиту в комерційній формі (для імпортера).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Валютно-фінансові та платіжні умови міжнародних операцій» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
