Інформація, відображена в першому розділі пасиву балансу «Власний капітал», показує загальну картину стану власного ка-піталу та його окремих позицій на початок та кінець звітного пе-ріоду. На основі цієї інформації можна провести поверховий ана-ліз показників, в основі розрахунку яких є власний капітал. Розшифрування першого розділу пасиву балансу, яке дає змогу фінансовому аналітику дійти висновків щодо змін, які відбулися в складі власного капіталу підприємства, причини цих змін та іс-нуючі тенденції, міститься у звіті про власний капітал. Порядок складання звіту регламентується П(С)БО 5. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття і аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприєм-ства протягом звітного періоду. Читаючи звіт, користувач може з’ясувати основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збі-льшення чи зменшення) у складі власного капіталу в цілому та окремих його позицій зокрема. Звіт складається у формі шахової таблиці в розрізі статей, які включаються до складу першого розділу пасиву балансу та при-чин їх зміни (дод. 3 до розд. 3). Шаховий принцип побудови зві-ту передбачає розміщення по горизонталі елементів (статей) власного капіталу, а по вертикалі — основних операцій, які можуть призвести до зміни окремих статей і власного капіта-лу в цілому. Звіт про власний капітал складається на підставі балансу, звіту про фінансові результати, а також аналітичних даних до відповідних облікових регістрів. За правильного відобра-ження операцій, які призвели до змін у складі власного капіта-лу, залишок власного капіталу на кінець року (в цілому та у розрізі окремих статей), який відображається у балансі, збіга-ється з тим, який показується у звіті про власний капітал. Суми, що зменшують статті власного капіталу, наводяться в дужках. Побудуємо звіт про власний капітал з урахуванням інформа-ції, наведеної в балансі та звіті про фінансові результати умовно-го підприємства (дод. 1 та 2 до розд. 3). Показники залишку за окремими статтями власного капіталу на початок періоду переносяться з відповідної графи балансу підприємства. Далі по вертикалі відображаються операції, які можуть призвести до змін у власному капіталі. На перетині від-повідних вертикальних рядків і горизонтальних граф відобража-ються дані, що характеризують вплив тих чи інших операцій на стан позицій власного капіталу. Якщо на підприємстві мали місце зміни в обліковій політиці, виправлення помилок, допущених при складанні звітів у попере-дніх періодах чи інші зміни, то на відповідну величину здійсню-ється, як правило, коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Скоригований залишок на початок року у звіті містить інформацію про позиції власного капіталу з ураху-ванням можливих коригувань. Власний капітал підприємства може змінитися в результаті переоцінки необоротних активів, зокрема уцінки чи дооцінки нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного буді-вництва. Сума дооцінки збільшує інший додатковий капітал, якщо така дооцінка є першою переоцінкою необоротних акти-вів, тобто до дооцінки не провадилася уцінка необоротних акти-вів, суму якої було списано на інші витрати. Сума уцінки не-оборотних активів зменшує інший додатковий капітал у разі, якщо до уцінки вже було проведено дооцінку таких необорот-них активів (сума якої збільшила додатковий капітал). Суми пе-реоцінок необоротних активів, що проводяться протягом звітно-го року, відображаються у Звіті про власний капітал розгорнуто. Якщо стосовно одного з видів необоротних активів протягом року провадилися дооцінка та уцінка, суми яких вплинули на величину додаткового капіталу, у Звіті така переоцінка відо-бражається розгорнуто — окремо дооцінка та окремо уцінка по відповідному рядку. Виходячи з базових джерел інформації для нашого прикладу, які містяться в дод. 1 та 2, вищеописані операції не вплинули на показники власного капіталу. Важливим чинником, який впливає на величину власного ка-піталу підприємства, є обсяг чистого прибутку (збитку) та по-рядок його використання (чи покриття) у звітному періоді. Базова інформація щодо цього міститься у звіті про фінансові результа-ти та в рішенні зборів власників підприємства щодо порядку ви-користання прибутку. В нашому прикладі чистий прибуток під-приємства 86 тис. грн (дод. 2 до розд. 3). Ця інформація відображається в графі перетину позицій «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» та «Нерозподілений прибуток» звіту про влас-ний капітал. Якщо за даними звіту про фінансові результати під-приємство має збиток, то його величину має бути відображено у тій же графі у дужках. У разі прийняття рішення щодо використання чистого при-бутку звітного року, нерозподіленого прибутку чи частини ре-зервного капіталу на виплату дивідендів величина дивідендів відображається за відповідними позиціями власного капіталу у дужках і зменшує власний капітал підприємства. У нашому прикладі на дивіденди спрямовано чистий прибуток у розмірі 36 тис. грн. Якщо ж нерозподілений прибуток спрямовано на збільшення статутного і резервного капіталу, то відбувається внутрішній пе-рерозподіл сум власного капіталу підприємства: відповідну суму прибутку у звіті про власний капітал відображають двічі — за статтею «Нерозподілений прибуток» у дужках (як величина, що зменшує прибуток) і за статтями «Статутний капітал» і «Резерв-ний капітал» (як величина, що збільшує власний капітал). У на-шому прикладі в балансі відображено приріст як статутного, так і резервного капіталу. Враховуючи зміни в складі резервного капі-талу (зростання на 30 тис. грн), та у складі нерозподіленого при-бутку (зростання на 20 тис. грн), можна дійти висновку, що при-буток підприємства в нашому випадку не є джерелом поповнення статутного капіталу, оскільки вся його сума (86 тис. грн) викори-стана на інші цілі: • виплата дивідендів — 36 тис. грн; • формування резервного капіталу — 30 тис. грн; • залишок нерозподіленого прибутку — 20 тис. грн. Таким чином, можна дійти висновку, що статутний капітал підприємства зріс у результаті використання для цих цілей інших джерел, зокрема внесків власників. Внески до капіталу можуть спрямовуватися на: • поповнення статутного чи пайового капіталу; • збільшення додатково вкладеного чи іншого капіталу; • погашення заборгованості учасників щодо внесків до стату-тного, пайового, додатково вкладеного та іншого капіталу. Суми внесків відображаються за відповідними позиціями власного капіталу. В нашому прикладі це «статутний капі-тал» — в обсязі номінальної вартості внесків (100 тис. грн) та «додатковий вкладений капітал» — у розмірі емісійного дохо-ду (10 тис. грн). Наступний блок операцій, пов’язаних зі зміною власного ка-піталу, — це операції, результатом яких є вилучення капіталу. Вилучення капіталу може здійснюватися з допомогою таких операцій: • вилучення частки в капіталі; • викуп акцій; • анулювання викуплених акцій; • перепродаж раніше викуплених акцій; • зменшення номінальної вартості акції. При виході учасника з товариства йому повертається його ча-стка (внесок). Якщо в результаті повернення учаснику його част-ки на величину такої частки зменшився статутний капітал, то та-ку операцію буде відображено в графі перетину рядка «Вилучення частки в капіталі» та стовпця «Статутний капітал» у сумі, що дорівнює зменшенню статутного капіталу. Як уже зазначалося, підприємство може викупити корпора-тивні права власної емісії з метою їх анулювання чи перепрода-жу. Операція викупу акцій (часток) не змінює статутного капі-талу підприємства, однак сума власного капіталу зменшується на фактичну величину викуплених корпоративних прав. Факт зменшення активів підприємства в результаті здійснення вказа-ної операції призводить до зменшення пасивів за позицією «Ви-лучений капітал». Залежно від прийнятого рішення щодо викуплених корпоратив-них прав у звіті про власний капітал будуть зафіксовані такі зміни: • якщо протягом звітного року здійснювались операції з ану-лювання викуплених акцій (часток), то за статтею «Статутний капітал» відображається номінальна вартість анульованих корпо-ративних прав, а за позиціями додаткового, резервного капіталу чи нерозподіленого прибутку — перевищення ціни викупу кор-поративних прав над їх номіналом; • якщо протягом звітного року викуплені акції (частки) пере-продавалися, то за відповідними позиціями відображається зме-ншення вилученого капіталу, статутного капіталу чи капітальних резервів (залежно від ціни продажу корпоративних прав). До інших змін у капіталі можна віднести: • зменшення статутного, пайового, додаткового капіталу, не-розподіленого прибутку у зв’язку зі списанням невідшкодованих збитків; • збільшення додаткового капіталу внаслідок безоплатного отримання необоротних активів (відображається з урахуванням зменшення додаткового капіталу на суму амортизації таких активів). Загальна сума змін власного капіталу, що відбулися протя-гом звітного року, визначається підсумовуванням і відніманням річних оборотів за всіма позиціями власного капіталу. Залишок власного капіталу в цілому та в розрізі його складових на кінець року визначається таким чином: залишок капіталу на початок року: (+) збільшення капіталу протягом звітного періоду; (–) зменшення капіталу протягом звітного періоду; (=) залишок капіталу на кінець року. Правильність заповнення звіту можна перевірити, скористав-шись закономірностями шахової таблиці. Загальний результуючий підсумок показників по вертикалі повинен дорівнювати загальному результуючому підсумку показників по горизонталі. У нашому прикладі сума показників по горизонталі становить 780 тис. грн, що дорівнює відповідній сумі по вертикалі (дані строки «Разом зміни в капіталі» при розрахунках до уваги не беруться). Якщо залишки власного капіталу на початок року, що відо-бражаються в балансі підприємства, скоригувати на приріст (чи зменшення) власного капіталу за даними звіту про власний капі-тал, то ми отримаємо балансовий залишок власного капіталу на кінець періоду. Якщо залишки, які містяться в балансі, збіга-ються з даними, наведеними у звіті про власний капітал, то зві-тність складена правильно.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗВІТ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
