Оцінювання і контроль регіонального ризику. Кредитний рей-тинг
Особлива увага при наданні міжнародного кредиту надається аналізу такого фінансового ризику, як регіональний ризик. Регіональний ризик — це ризик, пов’язаний з діяльністю в тому чи іншому регіоні, в окремій країні. Іноді ризик, пов’язаний з діяльністю в одній країні, називають ризиком країни. Аналіз регіонального ризику відбувається шляхом: • оцінювання і прогнозування регіонального ризику; • установлення максимального розміру кредиту по країнах; • калькуляції ціни кредиту на основі оцінок регіонального ризику. У процесі оцінювання регіонального ризику: • визначається ризик, що може виникнути при кредитуванні банком позичальника; • досліджується ризик у конкретній державі, який залежить від загальних політичних та економічних умов у конкретній країні. Результати оцінювання регіонального ризику використову-ються для: • аналізу якості кредитного портфеля; • установлення межі розмірів кредитів по країнах; • калькуляції ціни міжнародних кредитів. Взагалі регіональний ризик є сукупністю політичного, еконо-мічного та трансфертного ризиків. Це ризик, пов’язаний з існую-чими та очікуваними політичними й економічними умовами в ре-гіоні чи в країні і з впливом цих умов на здатність уряду країни чи країн, що входять до певного регіону, окремих корпорацій та фізичних осіб виконувати зобов’язання за зовнішнім боргом. Трансфертний ризик, який іноді є складовою регіонального ризи-ку, а іноді розглядається як самостійний фінансовий ризик при міжнародному кредитуванні, пов’язаний з неможливістю перека-зу коштів до країни кредитора внаслідок валютних обмежень у країні позичальника. Для оцінювання регіонального ризику країни використовують такі показники: • коефіцієнт обслуговування боргу, що розраховується як співвідношення коштів, які витрачаються щороку країною пози-чальником на обслуговування боргу, та валових доходів від екс-порту; • відношення резервної позиції в Міжнародному валютному фонді до обсягу імпорту; • відношення міжнародних резервів (золота, валюти) до обся-гу імпорту; • відношення обсягу експорту до валового національного продукту; • рівень інфляції. Рейтинги економічного, політичного та трансфертного ризиків розробляються міжнародними організаціями та фінансовими ін-ституціями. На основі цих рейтингів розраховують рейтинги країн, що є позичальниками на міжнародному фінансовому ринку. Рейтинг економічного ризику складається з таких показників: рівень зовнішнього боргу; спроможність погашати заборгова-ність; рівень залежності країни від іноземних позик, що викорис-товуються для фінансування дефіциту бюджету; ступінь дивер-сифікації економіки; темпи та стабільність економічного зростання; рівень інфляції. Рейтинг політичного ризику ґрунтується на оцінках: 1) поточної політичної ситуації в країні, 2) можливих несприятливих змін у політичній ситуації в коротко-, середньо- та довгостроковій пе-рспективі; 3) прогнозу виконання зобов’язань держави до пога-шення зовнішнього боргу в даний момент і в майбутньому. Рейтинг трансфертного ризику базується на оцінках адекватності міжнародних резервів, внутрішнього валютного контролю в країні, контролю за рухом капіталів і враховує економічний рей-тинг. Визначення рейтингу регіонального ризику має значення як для кредиторів, так і для позичальників: • для кредиторів — дає можливість генерувати стратегії кре-дитування, що відповідають рівням ризику країн-позичальників; • для країн-позичальників — визначення рейтингу відкриває відповідні можливості щодо залучення коштів на міжнародному фінансовому ринку. На міжнародному ринку банківських кредитів дуже пошире-ними є також: • рейтинг кредитів; • рейтинг позичальників (не країн взагалі, а окремих її госпо-дарських суб’єктів). Кредитні рейтинги визначають відомі у світі рейтингові аге-нтства «Mood’s» та «Standard & Poor’s». Системи рейтингу кредитів за якістю — важливий інстру-мент систематичного оцінювання ступеня кредитного ризику при наданні різних видів кредитів. Такі системи розробляють самі банки, і вони бувають як прості, так і складні. Їх призначення — спрощення та полегшення процесу прийняття рішення про на-дання кредитів співробітниками банку. Системи рейтингу вклю-чають інформацію: про взаємовідносини банку з клієнтом; мету кредиту; розмір кредиту; фінансове становище позичальника та галузі, в якій він працює. Існують такі рейтинги якості кредиту: • номерна система рейтингу, яка базується на якісній характе-ристиці позичальника та кредиту; • рейтинг, що базується на кількісному аналізі фінансового стану позичальника, де сукупності конкретних значень фінансо-вих показників відповідає певний кредитний рейтинг; • рейтинг, що розраховується за бальною системою, де пев-ним параметрам відповідає конкретна кількість балів, і загальний рейтинг визначається на підставі суми балів за всіма показниками; • «розщеплені» рейтинги, що використовуються для кредитів, різні частини яких мають різні характеристики і кожній із частин присвоюється окремий рейтинг. Рейтинг позичальників — класифікація позичальників зале-жно від їх можливостей щодо залучення коштів на ринку банків-ських кредитів обслуговування боргу тощо. У даних класифікаці-ях установлюється клас клієнтів і певні характеристики, за якими їх відносять до того чи іншого класу; кредитні рейтинги агентст-ва, що відповідають конкретним класам позичальників, і ризики неповернення позики для різних класів позичальників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Оцінювання і контроль регіонального ризику. Кредитний рей-тинг» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
