Плати для систем комп’ютерної телефонії виконують різні функ-ції. Голосові плати забезпечують з’єднання за телефонними лініями та голосове з’єднання з абонентом, а також сприймають команди користувача щодо послідовності натискань клавіш телефонного апарата з тональним набором. Незалежно від типу і кількості теле-фонних ліній, з якими працюють плати, усі вони виконують: • повний моніторинг лінії — зняти слухавку, здійснити тональ-ний чи імпульсний набір номера, визначити стан лінії (зайнято, не відповідає, відповів факс, відповів модем, відповів автовідповідач, відповіла людина), покласти слухавку, зняти слухавку вхідного дзвінка; • цифрування й запис у файл звуку з лінії зі щільністю, що її оби-рає програма (24 Кбіт/с, 32 Кбіт/с, 48 Кбіт/с, 64 Кбіт/с); • відтворення в лінію звукового файлу; • генерацію та відтворення в лінію тону будь-якої частоти; • розпізнавання будь-якої частоти, що звучить у лінії; • комутацію будь-яких двох каналів; • повний дуплекс. Решту каналів можна підключити в режимі «лише прослуховування». Факсимільні плати здійснюють відправку і прийом факсимі-льних документів. При цьому кодування у вигляд документа, об-робка вхідних повідомлень і т. ін. здійснюється апаратно декіль-кома каналами одночасно. Дані функції можуть виконуватися як автономними платами факсимільного зв’язку, так і платами-приставками до голосових плат. У першому випадку факсимільні плати можуть самі набирати номер, здійснювати моніторинг лінії та розпізнавати сигнали DTMF. Як приклади факсимільних плат можна назвати плати фірми Dialogic — FAX/40E — чотириканальна факсимільна дочірня пла-та, що встановлюється на голосову плату D/41ESC, унаслідок чого отримується плата VFX/40ESC; плата VFX/40ESC Plus — ще одне комбіноване рішення «голос+факс» — не розбирається на мате-ринську і дочірню. Фірма GammaLink випускає низку спеціалізованих факсиміль-них плат: Cрi/100 — одноканальна; CP4/LSI — чотириканальна; CP4/SC, CP6/SC, CP12/SC — відповідно чотири-, шести- і двана-дцятиканальні плати, але на відміну від перших двох без можли-вості безпосереднього підключення до телефонних ліній (з’єднуються через голосові або спеціальні інтерфейсні плати). Плати станційного інтерфейсу призначені для підмикання телефонних апаратів і організації конференцій. Здійснюють комутацію ліній. Мають такі характеристики: • максимальна відстань від телефонного апарата до плати — 1067 м; • організація повнодуплексних конференцій (максимальна кіль-кість учасників однієї конференції — 8); • кількість одночасних повнодуплексних конференцій від 3 (за 8 учасників у кожній) до 16 (за 2 учасників). За допомогою Scbus можна об’єднати в конференцію до 1024 учасників. І хоча в кожний момент часу «право голосу» матимуть лише 8 із них, це не є принциповою вадою, оскільки систему можна організувати таким чином, щоб кожний, хто бажає отримати право голосу, наприклад, натискав клавішу на телефоні або промовляв щось у трубку. При цьому один із учасників, який найдовше мовчав, переводиться в режим «лише слухати». Плати розпізнавання голосових команд використовуються в тих випадках, коли немає можливості зробити тоновий донабір або використовувати клавіатуру телефону (під час керування автомобілем). Розпізнавання мови може здійснюватись у двох режимах — із настроюванням на голос конкретного користувача та без настроювання. Крім того, розпізнавання голосу може застосовуватись у за-хисних системах із метою визначення людини, яка телефонує. Під час розпізнавання мови з настроюванням на голос конкрет-ного користувача словник розпізнаваних слів може складати декіль-ка десятків та більше мовних одиниць. Ця технологія зручна для ор-ганізації персональних голосових систем, у яких команди на основні дії можуть віддаватися голосом. До того ж можна скласти список абонентів і віддавати системі усну команду набрати номер того чи іншого абонента. Робота з розпізнаванням мови без настроювання на голос корис-тувача також спирається на словники розпізнавання. Словник скла-дається на основі аналізу мови декількох сотень людей. Існують три типи словників для роботи без настроювання на голос користувача: цифровий, алфавітно-цифровий і словник для розпізнавання суціль-ного мовлення. До цифрового словника входять цифри від нуля до дев’яти, слова «так», «ні», «стоп», «допомога» і деякі інші. До алфа-вітно-цифрового, крім цих слів, включено назви всіх букв алфавіту. Словник для розпізнавання суцільного мовлення на відміну від пе-рших двох передбачає можливість вимови декількох слів поспіль. Для російської мови існують цифрові словники. На базі плати Antares 2000/50 фірмою Voice Control Systems реа-лізовано розпізнавання команд, що вимовляються російською мо-вою без настроювання на голос людини, яка говорить. Інтерфейсні плати і голосові плати без інтерфейсу з лінією. Описані голосові плати за детальнішого розгляду виявляються ком-бінованими пристроями, в яких можна чітко вирізнити дві функціо-нальні частини — інтерфейсну і голосову. Ця градація стає особли-во очевидною під час програмування плат — одна група функцій відпрацьовує операції, пов’язані з телефонними з’єднаннями, інша — запис на диск і відтворення звуку в лінію. При цьому в голосових платах на кожну приєднану телефонну лінію (або тайм-слот) припа-дає виділений незалежний голосовий канал, тобто ресурс, що дозво-ляє записувати на диск комп’ютера або відтворювати звук у цю те-лефонну лінію. А втім, іноді такий голосовий ресурс виявляється надлишковим, оскільки в деяких додатках не виникає ситуація, коли по всіх приєднаних до системи телефонних лініях вимагається вод-ночас програвати або записувати повідомлення. Наприклад, у центрі телефонного обслуговування основний час забирають розмови або-нентів з операторами, а на програвання запрошень, автоматичну відповідь, записування повідомлень та інші функції, що потребують голосового ресурсу, часу залишається менше. Тому частина дорогих голосових каналів буде простоювати. Для розв’язання цієї проблеми надлишковості існує «полегшений» варіант — дешевші інтерфейсні плати. З одного боку, до плат підключаються телефонні лінії, з яки-ми виконуються всі функції голосових плат, окрім записування і відтворення звуку; з іншого — в інтерфейсних плат є вихід на Scbus, тобто всі приєднані телефонні лінії можуть обслуговуватися будь-яким ресурсом будь-якої іншої плати, встановленої в системі. Голо-сові плати без інтерфейсу з лінією — це плати, що надають системі лише голосовий розділюваний ресурс, без інтерфейсу з лінією. Такі плати мають лише інтерфейс Scbus, отже, до них не можна підімк-нути жодної телефонної лінії, і їх використання має сенс виключно в комплекті з інтерфейсними платами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Апаратна база комп’ютерної телефонії» з дисципліни «Телекомунікації в бізнесі»
