Будь-який інвестиційний проект може бути повністю описа-ний через грошові потоки, які він породжує. Грошовий потік (або потік грошових коштів, чи потік готівки (Cash flow)) — це пла-тіж, що отриманий чи зроблений. Потік грошових коштів має три важливі характеристики: 1) розмір, чи величина; 2) напрям; 3) час. Міжнародні валютно-фінансові потоки — це потоки іноземних валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства. Міжнародні фінансові потоки обслуговують рух товарів, по-слуг і міжкраїновий перерозподіл грошового капіталу між конку-руючими суб’єктами світового ринку. Вони дають уявлення про стан кон’юнктури, яка служить орієнтиром для прийняття рішен-ня менеджерами. Серед факторів, що впливають на рух міжнародних фінансо-вих потоків слід назвати: стан економіки; структурна перебудова економіки; масштабне перенесення за кордон низькотехнологіч-них виробництв; взаємна лібералізація торгівлі країн — учасниць ВТО/ГАТТ; розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок між державами; збільшення масштабів незбалансованості міжна-родних розрахунків; переважання вивезення капіталу над торгів-лею товарами та послугами. Серед основних каналів руху світових фінансових потоків можна назвати такі: • валютне, кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів (у тому числі особливий товар золото) і послуг; • валютні операції; • операції з цінними паперами та різними фінансовими ін-струментами; • зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал; • перерозподіл частини національного доходу через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, та внесків держав у міжнародні організації тощо. Існує класифікація міжнародних валютно-фінансових пото-ків, за такими ознаками: за типом економічної взаємодії: • зовнішньоторговельні (опосередковують торгівлю товарами та послугами, поточні операції); • капітальні (кредитно-інвестиційну діяльність); • спекулятивні (не мають зв’язку з виробничою діяльністю); • балансуючі (урівноваження зовнішніх платежів і розрахун-ків країн); за видами економічної діяльності: • розрахунки за товари; • розрахунки за послуги; • поточні та капітальні трансферти у грошовій формі; • коротко-, середньо- та довгострокові кредити; • прямі та портфельні інвестиції; • потоки резервних активів; за ознакою часу: • потоки короткострокового капіталу; • потоки середньо- та довгострокового капіталу. за характером власності їхніх джерел: • приватні джерела потоків — це ресурси міжнародних бан-ків, багатонаціональних корпорацій, фізичних осіб тощо; • офіційні джерела потоків — це ресурси урядів країн та між-народних і офіційних організацій. Розподіл валютно-фінансових потоків залежно від джерел на приватні та офіційні впливає на формування валютно-фінансових потоків таких основних типів: • валютно-фінансові потоки, спрямовані з приватних джерел у приватну власність; • валютно-фінансові потоки, спрямовані з офіційних джерел у приватну власність; • валютно-фінансові потоки, спрямовані з приватних джерел в офіційну власність; • валютно-фінансові потоки, спрямовані з офіційних джерел в офіційну власність. Отже, можна зробити висновок, що фінансові ресурси світу є наймобільнішим видом світових економічних ресурсів, перебу-вають у постійному русі, перерозподіляючись між різними учас-никами міжнародних економічних відносин. Рух фінансових ре-сурсів має певний механізм, що визначається міжнародним по-рядком, який установлюється на основі міжнародних угод та до-мовленостей, так і дією економічних законів. А фінансові потоки концентроване вираження дістають у сукупності фінансових ри-нків та фінансових інституцій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародні валютно-фінансові потоки» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
