Потреба в капіталі для фінансування основних засобів і нематеріальних активів
Для здійснення основної діяльності будь-яке підприємство повинне мати у своєму розпорядженні основні засоби та нема-теріальні активи. Згідно з П(С)БО 7 основні засоби — це ма-теріальні активи, які підприємство утримує з метою викори-стання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення ад-міністративних функцій, очікуваний строк корисного викори-стання (експлуатації) яких перевищує один рік (або операцій-ний цикл, довший за рік). Визначення нематеріальних активів наводиться в П(С)БО 8: це — немонетарні активи (права користування майном, права на товарні знаки, авторські права тощо), які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утри-муються підприємством з метою використання протягом по-над один рік для виробництва, торгівлі чи в адміністративних цілях. На ці дві позиції, як правило, припадає найбільша пито- ма вага в структурі необоротних активів. Потреба в капіта- лі для фінансування відповідних активів виникає в таких ви- падках: 1) у разі заснування нового підприємства або започаткування виробництва нових видів продукції; 2) якщо планується суттєве розширення виробництва, яке не-можливо забезпечити за наявних потужностей; 3) у разі технічного переозброєння наявних засобів з метою підвищення продуктивності виробництва чи поліпшення якості продукції. На обсяги потреби в капіталі для фінансування основних за-собів і нематеріальних активів впливають такі фактори: • вид діяльності (галузь); • місце розташування підприємства; • обсяги виробництва продукції та її види; • первісна вартість активів, які заплановано придбати; • вартість модернізації існуючих основних засобів; • строк окупності інвестицій. Як уже зазначалося, базою для визначення потреби в капіталі для фінансування придбання основних засобів і нематеріальних активів є план (бюджет) виробництва продукції. Поряд з про-гнозними обсягами виробництва і реалізації продукції на дода-ток до плану також наводиться перелік виробничих машин, обла-днання, технічної документації, технологій, ноу-хау, будівель, споруд, які слід придбати для того, щоб забезпечити необхідний для виробництва планових обсягів продукції рівень технологічної потужності. Визначення потреби в додаткових об’єктах основних засобів здійснюється в розрізі окремих їх груп: земельні ділянки, будин-ки та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби тощо. Виробнича потужність підприємства визначається, виходячи з потужності основного технологічного устаткування виробничих підрозділів чи ділянок. До основного технологічного устаткуван-ня належать машини, апарати й агрегати, на яких виконуються основні операції технологічного процесу. Виробнича потужність підприємства розраховується, виходячи з технічних норм проду-ктивності устаткування і виходів продукції із сировини. Технічні норми продуктивності основного технологічного устаткування і річний фонд робочого часу беруться в розрахунках відповідно до галузевих інструкцій з визначення виробничих потужностей під-приємств. Для встановлення ступеня використання виробничої потужності підприємства робиться розрахунок середньорічної потужності по кожному виду продукції з урахуванням введення і вибуття потужностей протягом року. Річна виробнича потуж-ність обладнання визначається множенням середньорічної змін-ної потужності на число змін роботи в році. Використання поту-жностей (у визначається діленням річного планового випуску продукції на річну виробничу потужність і множенням отрима-ного результату на 100. Отже, необхідна кількість основного технологічного устаткування розраховується, виходячи з його продуктивності: відношення планового приросту обсягів вироб-ництва продукції до продуктивності одиниці обладнання протя-гом планового періоду. Потреба в земельних ділянках, будівлях, спорудах визначаєть-ся, виходячи з технологічних норм забезпечення виробничою площею, складськими та адміністративними приміщеннями. Менеджери підприємства повинні також прийняти рішення щодо форми використання основних засобів і нематеріальних ак-тивів: купівля чи лізинг; нове чи вживане. Обсяг потреби у фінансових ресурсах для фінансування при-дбання основних засобів і нематеріальних активів розраховуєть-ся, виходячи з їх первісної вартості та кількості. Первісна вартість основних засобів і нематеріальних ак-тивів — це вартість окремих об’єктів основних засобів (нема-теріальних активів), за якою вони зараховуються на баланс під-приємства. Ця вартість включає такі види витрат: • витрати на виготовлення чи придбання активів; • транспортні витрати, пов’язані з доставкою засобів на під-приємство; • страхування під час транспортування; • витрати, пов’язані з державною реєстрацією відповідних за-собів (якщо це передбачено законодавством); • митні платежі, інші непрямі податки, що не підлягають від-шкодуванню; • сплата комісійних винагород; • вартість монтажу (спорудження, встановлення); • витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види по-ліпшення основних засобів; • інші витрати, пов’язані з придбанням активів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням. Кошти, заморожені в основних засобах і нематеріальних акти-вах, повертаються на підприємство шляхом їх поступового відне-сення на собівартість продукції (нарахування амортизації) та включення в ціну реалізації протягом тривалого періоду. Таким чином, капітал, необхідний для фінансування даних витрат, пови-нен бути мобілізований на довгостроковий період та повинен мати інвестиційний характер. Потреба в капіталі для фінансування не-оборотних активів є основою складання бюджету інвестицій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Потреба в капіталі для фінансування основних засобів і нематеріальних активів» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
визначається діленням річного планового випуску продукції на річну виробничу потужність і множенням отрима-ного результату на 100. Отже, необхідна кількість основного технологічного устаткування розраховується, виходячи з його продуктивності: відношення планового приросту обсягів вироб-ництва продукції до продуктивності одиниці обладнання протя-гом планового періоду. 