Міжнародні фінансові активи — це специфічні неречові ак-тиви (акції, облігації, векселі, казначейські зобов’язання), що обертаються на світовому фінансовому ринку і являють собою законні вимоги їхніх власників на отримання грошового доходу в майбутньому. За допомогою міжнародних фінансових активів здійснюється передавання фінансових ресурсів від тих країн та їхніх суб’єктів, котрі мають надлишок коштів, до тих країн та їхніх резидентів, які потребують інвестицій. Осіб, які інвестують кошти в діяль-ність інших суб’єктів ринку, купуючи певні фінансові активи, на-зивають інвесторами та власниками фінансових активів — ак-цій, облігацій, депозитів тощо. Осіб, котрі залучають вільні фінансові ресурси через випуск та продаж інвесторам фінансових активів, називають емітентами таких активів. Кожен фінансо-вий актив є активом інвестора — власника активу та зо-бов’язанням того, хто емітував даний актив. Існує дві основні категорії фінансових інструментів світового фінансового ринку, які відрізняються надійністю щодо отриман-ня доходу: I. Інструменти власності — безстрокові інструменти, які за-свідчують пайову участь інвестора в статутному фонді емітента (акціонерного товариства), тобто характеризують відносини спів-власності між даним інвестором та іншими учасниками акціоне-рного товариства; дають право власнику на отримання доходу у вигляді дивідендів, право на частку майна товариства при його ліквідації тощо. II. Інструменти позики — строкові інструменти, які відобра-жають відносини позики між емітентом та інвестором і які пов’язані з виплатою доходу за надану емітентові позику. Виділяють похідні інструменти (деривативи) — фінансові ін-струменти, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з купів-лею-продажем певних фінансових чи матеріальних активів. Ціни на похідні фінансові інструменти встановлюються залежно від цін активів, які покладені в їх основу і називаються базовими ак-тивами (цінні папери, процентні ставки, фондові індекси, товарні ресурси, дорогоцінні метали, іноземна валюта тощо). Фінансові інструменти світового фінансового ринку залежно від механізму нарахування доходу поділяються на: • Інструменти з фіксованим доходом — облігації, інші борго-ві зобов’язання з фіксованими процентними виплатами, а також привілейовані акції, за якими сплачується фіксований дивіденд. • Інструменти з плаваючим доходом — боргові зобов’язання зі змінними процентними виплатами та прості акції, оскільки диві-дендні виплати за ними наперед не визначені й залежать від розмі-ру прибутку, отриманого фірмою протягом звітного періоду. Коли приймається рішення щодо інвестування коштів, то уча-сник ринку аналізує властивості фінансового активу. Наслідком проведеного аналізу може бути вкладення коштів у даний актив, або для інвестування вибирається інший актив. До характеристик фінансових активів світового фінансового ринку можна віднести: • термін обігу — проміжок часу до кінцевого платежу або до вимоги ліквідації (погашення) фінансового активу. Активи бувають: • короткострокові — з терміном обігу до одного року; • середньострокові — від одного до чотирьох-п’яти років; • довгострокові — від п’яти до десяти і більше років. • ліквідність — можливість швидкого перетворення активу на готівку без значних втрат; • дохідність — розраховується, як правило, у вигляді річної процентної ставки. При цьому розрізняють: номінальну ставку доходу — дохід у грошовому виразі, отриманий з однієї грошової одиниці вкладень, тобто абсолют-ний дохід, отриманий від інвестування коштів у фінансовий ак-тив, абсолютну плату за використання коштів; реальну ставку доходу — дорівнює номінальній ставці доходу за вирахуванням темпів інфляції; • дохід по активу — очікувані грошові потоки по ньому, тоб-то процентні, дивідендні виплати, а також суми, отримані від по-гашення чи перепродажу фінансового активу іншим учасникам ринку; • подільність — мінімальний обсяг активу, який можна купи-ти чи продати на ринку; • ризикованість — невизначеність, пов’язана з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому; • механізм оподаткування — визначає, у який спосіб та за якими ставками оподатковуються доходи від володіння та пере-продажу фінансового активу; • конвертованість — перетворення фінансового активу на інший фінансовий актив (установлюється в умовах випуску); • комплексність — можливість бути сукупністю кількох про-стих активів; • валюта платежу — валюта, в якій здійснюються виплати за тим чи іншим фінансовим активом; • поворотність — відображає розмір витрат обігу або сукуп-них витрат з інвестування в певний фінансовий актив та перетво-рення цього активу на готівку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародні фінансові активи та їхні властивості» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
