ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Фінанси » Фінансова діяльність субєктів господарювання

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ
Ефективність дивідендної політики оцінити надзвичайно складно. Очевидно, ефективною буде така політики, за якої за-безпечується мінімізація принципал-агент-конфлікту між окре-мими власниками, власниками, кредиторами та менеджментом підприємства. Зрозуміло, що уникнути таких конфліктів можна за максимізації доходів власників (Shareholder Value) за відсут-ності обмежень з боку кредиторів. Як уже зазначалося, ці доходи можуть бути у формі підвищення курсової вартості та (або) диві-дендів. Висновки щодо ефективності дивідендної політики мож-на зробити на основі аналізу показників прибутковості корпора-тивних прав, від значення яких залежать обидві складові доходів власників. До таких показників можна віднести:
1. Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію: роз-раховується діленням суми чистого прибутку, який належить власникам простих акцій, на кількість простих акцій.
2. Дивіденди на одну просту акцію: розраховується діленням суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.
3. Коефіцієнт цінності акцій: розраховується діленням ринко-вої ціни однієї акції на дивіденд на одну просту акцію.
4. Рентабельність акції — виражений у процентах показник, який є обернено пропорційним до коефіцієнта цінності акцій.
5. Коефіцієнт дивідендних виплат: відношення маси дивіденду до суми чистого прибутку.
6. Відношення ринкового курсу до чистого прибутку на одну акцію (price earnings ratio, PER): характеризує взаємозв’язок між чистим прибутком підприємства та курсом його акцій і показує, скільки річних прибутків на одну акцію потрібно, щоб окупилися кошти, вкладені в акцію.
7. Відношення ринкового курсу акцій до показника Cash-flow на одну акцію: характеризує взаємозв’язки між ринковим курсом і чистим грошовим потоком підприємства.
В інформації про фінансово-господарську діяльність АТ, що публікується емітентом у друкованих виданнях, наводяться окремі показники, які характеризують ефективність дивідендної політики, зокрема:
• частка чистого прибутку, спрямована на виплату дивідендів на привілейовані акції (тис. грн);
• чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн);
• дивіденди, нараховані на одну просту акцію (грн).
За певних обставин ефективною буде така дивідендна полі-тика, за якої забезпечується зростання ринкової ціни корпора-тивних прав. У традиційному розумінні рішення власників щодо дивідендів чи реінвестування прибутку залежить від очі-куваної рентабельності власного капіталу підприємства (Рв) та від ставки зовнішніх доходів (p) за альтернативних вкладень відповідного обсягу капіталу на ринку. Якщо на ринку є мож-ливість вкласти капітал з вищою нормою дохідності, ніж у підприємство-емітент (за однакового рівня ризику), то доціль-но приймати рішення щодо виплати дивідендів. Якщо ж на-впаки, то найраціональнішою буде тезаврація прибутку. Отже, доти, доки Рв > p, з погляду прибутковості власникам доціль-но реінвестувати весь чистий прибуток. У такому разі ринко-вий курс акцій зростатиме. Згідно з класичним підходом алго-ритм розрахунку ринкового курсу корпоративних прав має такий вигляд:
КА = , (5.1)
де КА — ринковий курс корпоративних прав (акцій); П — чистий прибуток на одну акцію; Д — дивіденди на одну акцію.
Розглянемо умовний приклад. Нехай чистий прибуток підпри-ємства, що припадає на одну акцію, становить 10 грн, а відно-шення рентабельності власного капіталу до рентабельності вкла-день в альтернативні інвестиції дорівнює 0,2 : 0,15 (Рв > p). Підставивши відповідні значення у вищенаведену формулу, отримаємо: за умови, що весь чистий прибуток підприємства буде спрямований на реінвестиції — курс акцій 88,8 грн; якщо весь прибуток розподілити між акціонерами, то ринковий курс акцій становитиме 75,5 грн. Отже, з погляду потенційної прибутковості за зазначених параметрів акціонерам вигідніше буде реінвестува-ти прибуток, тобто або відмовитися від дивідендів взагалі, або прийняти рішення щодо виплати дивідендів корпоративними правами.
Навпаки, якщо Рв < p, то для власників вигідним буде роз-поділ прибутку. Наприклад, якщо рентабельність зовнішніх вкладень становитиме 0,2, а внутрішніх 0,15, то за реінвесту-вання прибутку курс акцій дорівнюватиме 37,5 грн. Якщо ж виплачуються дивіденди, то курс досягне 50 грн. У разі рівно-сті між Рв та p, наприклад Рв = p = 0,2, за будь-якого порядку використання прибутку ринковий курс буде незмінним і ста-новитиме 50 грн. Отже, вигіднішою для власників буде випла-та дивідендів.
Оцінюючи ефективність дивідендної політики, необхідно вра-ховувати, що класична формула (курс акцій прямо пропорційний дивіденду й обернено пропорційний процентній ставці за альтер-нативними вкладеннями) застосовується на практиці далеко не в усіх випадках.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Аудит неоплаченого капіталу
Стандартизація в галузі безпеки телекомунікаційних систем
ЦІНОУТВОРЕННЯ В ІНВЕСТИЦІЙНІЙ СФЕРІ
ПОНЯТТЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ФІНАНСОВОГО...


Категорія: Фінансова діяльність субєктів господарювання | Додав: koljan (24.02.2011)
Переглядів: 1521 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП