Як відомо, Росія була однією з перших країн, де почали вико-ристовувати рахункові машини. Уперше їх застосовували в Росії в 1887 р. під час перепису населення. В Англії в 1911 р. [127, с. 7]. За даними, що наводять різні автори та дослідники, можна у хронологічному порядку коротко простежити розвиток механіза-ції в Росії, СРСР, Україні. 1874 р. • Виготовлення російським інженером В. Т. Однером арифмометра. 1878 р. • П. Л. Чебишев сконструював машину, яка складала суми. 1881 р. • П. Л. Чебишев сконструював обчислювальну машину. 1911 р. • Під керівництвом академіка А. М. Крилова в Петербурзі була побудована перша у світі математична машина. 1923 р. • Організація машинорахункових бюро. 1926 р. • Створення машинорахункової станції (МРС) при ЦСУ СРСР. • Організація перших МРС на деяких великих промислових підприємствах. • Установлення комплектів рахунково-перфораційних машин «Пауерс» у Харкові на заводі сільськогосподар-ських машин «Серп і молот». 1927 р. • Створення МРС при Центральному відділі статистики і картографії. • Правління Держбанку СРСР почало проводити перші дослідження з механізації обліку. • Організовано МРС на Московському та Харківському заводах «Серп і молот», на Ленінградському заводі «Крас-ная заря», на заводах Державного електричного тресту, в Першому шерстяному тресті і т. д. 12.1927 р. • XV з’їзд ВКП(б) запропонував розширити досвід ма-шинізації конторської та рахункової справи. 1928 р. • Організована перша фабрика механізованого обліку Народного комісаріату шляхів сполучення (НКШС). 1929 р. • Винахідник Г. Е. Лозовський створив першу у світі конструкцію сумарного перфоратора. 1930 р. • Організована перша МРС у системі Держбанку при Харківській обласній конторі. 1931 р. • На обліково-економічних факультетах економічних вузів введено курс механізації обліку. • У Москві відкрито факультет для підготовки інжене-рів з організації механізованого обліку. • Організована фабрика механізованого обліку при Правлінні Держбанку СРСР. 28.08.1931 р. • РНК СРСР прийняла спеціальну постанову, де було сказано, що побудова системи єдиного обліку гальмується використанням недосконалої кустарної техніки обліку. З 1932 р. • Створено у Москві завод рахункових машин «САМ» і почався випуск клавішних сумарних записуючих машин. А з 1934 р. — перфораторів і контрольників електромаг-нітної дії та електромеханічних сумарних табуляторів. 1934— • В. Е. Агаповим розроблені принципи використання 1935 рр. енергії фотоелемента в рахункових машинах. • С. К. Неслуховський сконструював рахункові агрегати для виконання спеціальних математичних розрахунків. З 1935 р. • Завод «САМ» почав виробляти десятиклавішні обчис-лювальні напівавтоматичні машини. З 1936 р. • Ленінградський завод «Лінотип» почав виробництво електромеханічних сортувалок. • СРСР відмовився від імпортування обчислювальної техніки. З 1949 р. • Поставлено завдання механізації всіх рахунково-обчислювальних робіт, і насамперед робіт, пов’язаних з веденням бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку. З середини • Головним ідеологом машинної бухгалтерії став В. І. Ісаков 50-х рр. (1913—1986). Він сформував таблично-перфокартну форму рахівництва, створив учення про комплексну механі-зацію та автоматизацію обліку. Коли В. І. Ісаков почав свою роботу, в розпорядженні бухгалтерів були дві гру-пи машин: з ручним і автоматичним вводом первинних даних, або їх називали рахунково-клавішними та рахун-ково-перфораційними [335, с. 529]. • Тоді ж виникли такі поняття, як «стандартизація та уніфікація первинних документів», «класифікатори», «сис-теми кодування» тощо. • Далі «… розповсюдження електронної обчислювальної техніки привело до виникнення нових понять: «автома-тизована система управління» (АСУ) та «автоматизова-не робоче місце» (АРМ). АСУ — стимулювало тенден-цію до централізації обліку, АРМ — до децентралізації» [335, с. 529]. 1952 р. • У колгоспах Києво-Святошинського району вперше по-чали механізацію обліку та обчислювальних робіт із за-стосуванням рахунково-перфораційних машин фабрики механізованого рахунку (ФМР) Головного управління обчислювальних робіт ЦСУ СРСР у м. Києві. 1953 р. • Організована МРС у м. Гатчині Ленінградської області для механізації обліку за допомогою рахунково-перфораційних машин у всіх колгоспах та на машинно-тракторних станціях (МТС) району. 1954 р. • У колгоспах і на МТС почали застосовувати рахунко-во-клавішні машини. 1955 р. • Уведена в дію МРС при Києво-Святошинській МТС. 1956 р. • Створено дослідне МРБ при радгоспі «Комунарка» Калінінградського району Московської області. 1957 р. • Організована перша в країні кущова МРС для групи радгоспів Московської області. 1958— • Уведено в експлуатацію близько 15 кущових міжрадгосп- 1960 рр. них МРБ та МРС. З 1960 р. • Почали створювати дослідні районні МРС при органах ЦСУ СРСР з метою обслуговування не лише сільсько-господарських підприємств. 1960 • У СРСР створено понад 70 дослідних районних МРС. 1964 рр. 1966— • У різних галузях промисловості створено понад 300 АСУ. 1970 рр. 1971— • Парк ЕОМ збільшився більш ніж утричі. 1975 рр. З того часу науково-технічний прогрес сягнув значних вер-шин. Починаючи з кінця минулого тисячоліття, приблизно кожні півроку створюється вдвічі досконаліше обладнання для ЕОМ; 1—3 рази на рік удосконалюються програмні продукти. Постійно збільшується коло користувачів ЕОМ та програмних продуктів, що спрощує роботу економічних і управлінських служб підприємства та допомагає їм приймати оперативні рішення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕВОЛЮЦІЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ ОБЛІКУ» з дисципліни «Автоматизація оперативного обліку та контролю міжнародних економічних операцій»
