Численність і різноманітність документів, які використовуються в бухгалтерському обліку, потребує їх класифікації. В економічній літе-ратурі є чимало класифікацій, що мають деякі відмінності. Узагаль-нюючи ці класифікації, можна запропонувати їхнє групування за пев-ними ознаками: призначенням, місцем написання, масштабом охоплення кількості операцій, ступенем узагальнення господарських фактів, характером оформлення, технікою написання й опрацюван-ня . За призначенням документи поділяються на розпорядчі й ви-правдовувальні. Розпорядчими називають документи, які містять розпорядження (наказ, інструкцію і т. ін.) на здійснення господарського факту-операції. Вони ще не підтверджують господарський факт, а є підста-вою для його здійснення. Тому їх не можна брати для запису в ре-єстри бухгалтерського обліку. Документом, який підтверджує факт здійснення операції, є виконавчий документ. До розпорядчих документів належать накази, розпорядження про надання відпустки, платіжні доручення банку на перерахування кош-тів, доручення на отримання матеріальних цінностей тощо. Виправдовувальними є бухгалтерські документи, які підтверджу-ють факт здійснення господарської операції. Вони містять дані про її виконання. До таких документів належать акти, накладні на передачу матеріальних цінностей, касовий видатковий ордер тощо. За місцем написання документи поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішні — документи, які складаються в господарствах відпо-відно до проведених ними операцій. До цих документів належать ви-моги, накладні, касові ордери, різні акти тощо. Зовнішні — це такі документи, які надходять у господарство від інших підприємств, установ і організацій. До цієї групи належать та-кож документи, які пишуть в одному господарстві, але вони оберта-ються між різними господарствами. Сюди належать усі банківські до-кументи — платіжні вимоги, доручення, квитанції про заготівлю сільськогосподарської сировини тощо. За масштабом охоплення кількості операцій документи по-діляються на одноразові й нагромаджувальні. Одноразові — це документи, якими оформляють господарські факти (операції) у момент їх здійснення. Характерною особливістю цих документів є їх одноразове використання для початкової реєст-рації господарських операцій. Нагромаджувальні документи — це такі, які дають змогу протя-гом дня, декади, тижня, місяця фіксувати однорідні господарські операції в міру їх здійснення (наприклад, лімітно-забірні картки, до-рожні листи, багатоденні наряди на виконання робіт, відомість ви-трат кормів тощо). Нагромаджувальні документи остаточно оформляються лише після закінчення терміну їх дії. Вони значно скорочують кількість документів і є одним із засобів зменшення рутинної облікової роботи. Але не в усіх господарських операціях можливе їх використання. За ступенем узагальнення господарських фактів бухгал-терські документи поділяються на первинні й зведені. До первинних документів належать такі, в яких фіксують госпо-дарські операції в момент їх здійснення. Це перший формальний до-каз того, що господарський факт — явище або процес, тобто опе-рація, відбувся. Усі господарські операції оформляються первинними документами. Вони можуть бути одноразовими й нагромаджувальни-ми. Зведеними є такі документи, які написані на підставі первинних документів за ознакою груп та інших ознак узагальнення. Зведення первинних даних у документах значно скорочує облікову роботу. За характером оформлення бухгалтерські документи по-діляються на документи бухгалтерського, небухгалтерського й ком-бінованого оформлення. Документи бухгалтерського оформлення повністю пишуть пра-цівники бухгалтерії. До цих документів належать меморіальні ордери, бухгалтерські довідники, групувальні відомості, різні розрахунки роз-поділу узагальнених даних тощо. Основне призначення цих докумен-тів — технічна підготовка записів для бухгалтерського обліку. Документи небухгалтерського оформлення пишуть працівники виробничих підрозділів: комірники, майстри, виконроби. Головною ознакою таких документів є те, що в них працівники бухгалтерії за-писують лише бухгалтерське проведення. Документи комбінованого оформлення — це такі документи, в яких частина даних заповнюється не бухгалтерами, а частина — пра-цівниками бухгалтерії. Наприклад, акти на введення в експлуатацію основних засобів заповнює комісія, а вартісні дані записують у бухга-лтерії. За технікою написання й опрацювання бухгалтерські до-кументи поділяються на такі, які пишуть вручну, на клавішних, пер-фораційних машинах або на ЕОМ. Незважаючи на те, що нині застосовується велика кількість об-числювальної та організаційної техніки, чимало бухгалтерських до-кументів пишуть вручну. Ці документи являють собою традиційні паперові аркуші. Їх за-повнюють чорнилом, хімічним олівцем або друкарською машинкою. Частина бухгалтерських документів може бути написана з допо-могою фактурних машин або інших клавішних машин, які мають ал-фавітний пристрій. До документів, які пишуть на перфораційних машинах, належать перфокартки, дуаль-карти тощо. Цей прийом іноді називають напів-механізованим способом. При використанні ЕОМ документи пишуть автоматично за пев-ними програмами. До цієї групи належать також документи, які отримують за допомогою датчиків і терміналів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Класифікація бухгалтерських документів» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
0