Відичні боги – боги наших батьків. Хто забув про Богів батьків своїх - поклоняється чужим Богам. Хто зрадив Богам пращурів, той зрадив себе і, в значній мірі, перестав бути самим собою, став придатком іншого етносу. Щоб відновити себе, зрозуміти сенс буття народу і буття власного, маємо повернутись до відичних Богів. Яким же Богам поклонялись наші батьки? Всевишній – єдиний Бог; Бог, що обіймає все сутнє; Бог над всіма світами. Він в часі і поза часом, в просторі і поза простором, в нас і поза нами. Всевишній – це Вічне Джерело світів Ірію, Наві, Праві і Яві, Всесвітів що були, є і будуть. Всі інші боги – невидиме для людей продовження Всевишнього. На земному рівні Всевишній уявляється як Світове дерево Духу предвічного, Дідом- прадідом, Корочуном. Символ Всевишнього Триглав (Трисил, Трисул). Сварог – Бог-Син, Продовження Всевишнього в Світі Явленому, Творець Світу Явленого, нашого Всесвіту. На рівні Сонячної системи – Сонячний Бог. В течії Буття сприймався пращурами через окремі якості, отримуючи імена Родогоща, Кришня (Крішни), Вишнього (Вішни). В якості Сонячного, Небесного Вогню отримував імена Сваржича – бога Вогню (Агні), Цура, Сура (Сур’я), Вогнебога, Сімаргла, бога семи зірок, семи ярил. В перекладі на сучасні поняття: Сварог = Сва(стя) + Ро(к) творець слова (долі), творець живого Всесвіту. Іноді виступає в якості Рарога – бога долі. Символ Сварога «він - вона» або «ін - янь». Сварог полярний сам собі. Два полюси Сварога – два крила: Білобог і Чорнобог. Білобог і Чорнобог існують лише разом, як дві протилежні якості одного і того ж. В єдності Білобог і Чорнобог протистоять один одному та заперечують один одного, і, в одночас, кожний себе, переходячи з якості в кількість і із кількості в нову якість. З Білобогом у людини ассоціюється поняття раю, з Чрнобогом – пекла, що носить іноді назву тартари. На рівні Сонячної ієрархії Білобог виступає як Ярило, іноді Сур, а в земній ієрархії – як Див (диво, дивина), або Троян. Чорнобог ассоціюється з Денницею на Сонячному рівні, а на земному рівні з Диєм (Богом підземного царства Дияволом). За три світи Наві – Ірію, Праві і Майї (Праматерії, Брахмо) відповідають Яма, Світовіт і Покрова. Яма – Бог потойбічного світу, Ірію-Наві, Вирію, цар-пастух тих, хто відходить у Вирій, допомагає померлим. На Сонячному рівні Яма виступає як Мара. В жіночому значенні Мара – Богиня холоду, спеки, несприятливих обставин. На земному рівні Яма – це Богумир. Символ Ірію Гора Меру, що відображається білочорною пірамідальною ієрархією. Світовіт –– Бог життя, він же Святовіт. Бог Світу Праві, відповідає за принципи і закони, що керують Світом Яві. Світовіт несе життя через світло; це світло життя, іскра божа, бог світла, чотириликий бог, Промінь Творення, Фохат. Він же Світовид (видиме проявлене світло). Світовіт чотириликий Бог, який бачить все, знає минуле і майбутнє. На рівні Сонячної системи – це Числобог або Савітар – наглядач за колесом Сварога. На земному рівні – це Вій (Ваю, Орфей, Фея, Стрибог). Вій – Бог повітря, звуку, пісні, слова, все знає і відає, Бог мудрості. Числобог (Індра, Перун) – проявлений Сварог, Бог Світу Яві; Бог, який слідкує за життям, повертає колесо часу (коловорот, сваргу), тримає "в руках" Сваргу, слідкує за світовим порядком, відповідає за Кар(м)у, відраховує дні Самсари. Він же бог грози, як символ вищих, небесних сил. Покрова (Дана, Лада, Леля, Берегиня) – Божа мати, проявлені предвічні космічні «води», вода-мати, богиня життя, води, течії, еволюції, миру, злагоди, любові; Богиня сім’ї, Роду, захисниця і берегиня. Ще одне ім’я Покрови – Купала. На рівні Сонячної системи Покрова виступає як Мати Сва, Слава; на земному – Макоші – богині Землі, народжуючої матері, що турбується про своїх дітей, Богиня урожаю і достатку. Сварог, як Творець Світу Яві на рівні Всесвіту, отримував ім’я Рами (Брами), на Сонячному – Індри, на земному Перуна. Індра і Перун доволі часто виступають втіленим Світовітом з функціями законодавців Числобога і Вія. Символ творення Світу Яві - Сонячний хрест. Підтримує життя Світу Яві Вишній (Кришній, Крішна, Вішну). На Сонячному рівні Вишній трансформується в Ра, Ярилу; на земному – Даждьбога. Ярило, як Бог Сонця, в якості весняного Велеса відповідає за сходження в розумі і в дусі, за навчання, за погоду, за клімат, за земну еволюцію. Переміни в Світі Яві зобов’язані Велесу (Сіві, Шиві). Велес стоїть на межі Яві і Наві, це Бог мудрості і провідник у Світ Ірію-Наві через річку Лєту. Він же Бог Сонця, що сходить і заходить, брат Хорса – Бога Сонячного диску. Відповідає за достаток, надбання, благоплуччя. На земному рівні роль Велеса часто перепоручається Дідуху (Місяцю, Василю). Дідух – Бог Місяця, що поєднує вогонь і воду, змінює періоди згасання природи і її відродження. Символи Велеса Сварга (Свастя, Свастика) і «Око». Велес в іпостасі Одина є Богом, що споглядає Світ Яві одним оком, а іншим дивиться в світ Ірію – Наві. Богом земної біосфери у наших прабатьків був Пан. Пан – бог біосфери, яку будує за допомогою п’ятипроменевої симетрії, протистоїть Кар(м)і і Індрі, продовжуючи життя. Священними в вірі пращурів слов’янських народів (як і більшості індоєвропейських) були наступні образи – символи: Прадерево (Іггдрасіль) – світове дерево, дерево на якому народжуються душі, і які, отримавши крила, розлітаються за своїм призначенням в пошуках своєї долі. Інше значення – Чумацький Шлях, Галактика. Лєта (Літо) – річка між світами Явленим і Вирію, між весною і осінню. Річка через яку душі відлітають у Вирій і через яку повертаються в світ Яві. Око – воно ж Сонце, воно ж око Варуни, Одіна, Зевса, Ра, Аллаха – богів чисельних релігій минулого і сучасності; Око, що слідкує за всім у Всесвіті і все бачить, для погляду якого не існує перепон. Вважається, що боги мають два ока: одним вони все бачать у світі Яві, другим – у світі Наві. Рот (і принцип Рта) – межа, першоджерело, боже слово, первісний вогонь, межа Наві і Яві, раю і пекла, бог, що відповідає за річ, ритм, кругообіг. Меру – гора богів, божий престол в світі Наві, в Вирії. Тріта – Триглавий, Пояс Оріона, бог, що дивиться в три світи (Наві, Праві і Макоші). Він же Троян, триєдиний простір. Валу – бог охоронець, стоїть на межі космосу і хаосу (вал). Він же Віл, Волес, Велес. Асура Мага (Ахура Мазда) – мудрий, могутній сонячний бог. Шуша (Суша) – Змій вседержитель. Пуруша (Пу-Руша) – пути рухаючий. Створювач світу. Тартари – підземний світ. Салілама – "біле-зламане", білий розвернутий простір. Савітар – наглядач за колесом Сварога. Тара (Та-Ра) – богиня планети Венери. Пушана (Пути Шани) – шлях пошани. Сома – світові води, світова риба. Гери – уславлені, Гера, герой, Геракл – уславлений. Особливе значення в Відичній вірі надавалось світилам: Зорі – Венері, Сободаю – Юпітеру, Полелю – Сіріусу, Золотому плугу – Оріону (Білояру), Волосу – сузір’ю Тура (Тільця) і Волосожару – Тільцю з Плеядами. Звичайно, перераховані боги не відображають всього пантеону богів Відичної віри, але вони підкреслюють один із основних її догматів, а саме: всі боги – це одна, або кілька якостей Всевишнього в світі Явленому; і всі вони один єдиний бог Всесвіту і світів інших – Всевишній.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відичні боги» з дисципліни «Русь»
