Під геопатогенними зонами розуміють ділянки території, в т. ч. на локальному рівні (в будинку), тривале перебування в яких при зводить до порушення функціонування організму і навіть до за хворювання, іноді до різкого скорочення тривалості життя. Часто така зона виникає, крім місць перетину на різних рівнях підземних водних потоків (жил), біля аномальних структур (розломи, тріщи ни у земній корі, ділянки значних тектонічних напружень, карст, родовища металів, високий тепловий потік із надр Землі). Місця перетину смуг енергетичних сіток утворюють найбільш загрозливе для організму геопатогенне вогнище зазвичай розміра ми 20...25 см. Найдовші з таких смуг дешифруються на космічних знімках різних ділянок Землі, зокрема й на території України. Дослідження цих зон показують, що в них спостерігається зміна геофізичних параметрів середовища: збільшення іонізації повітря, підвищення радіаційного фону, посилення електричного потенціа лу атмосферної електрики, зміна вертикальної складової геомагніт ного поля. Згідно з результатами новітніх геолого-геофізичних досліджень, геоаномальні зони відіграють надзвичайно важливу роль: по-пер ше, як канали вертикального перетікання електромагнітної енергії в системі літосфера-атмосфера-Космос; по-друге, як канали пере тікання речовин із глибинних зон Землі до її поверхні; по-третє, як регуляторний механізм у розрядці тектоніко-фізичних напружень
шляхом електромагнітного перевипромінювання надлишку енергії в атмосферу та іоносферу. Останнє, зокрема, підтверджується тим, що над геоенергоаномальними зонами земної кори спостерігають ся ділянки особливих енергетичних і метеорологічних збурень в ат мосфері (Білявський, 1995). Потоки енергії, що надходять із надр Землі, впливають на пе ребіг біохімічних процесів у живих організмах, змінюючи умови існування живих істот, зокрема й людини. Деякі геопатогенні зони володіють такою енергетикою, від якої руйнуються будівельні конструкції. Дослідженнями А. В. Савченка та В. С. Стеценка встановлено, що в геопатогенних зонах мають місце негативні процеси - не рівномірні осідання будівельних конструкцій, підвищена корозійність трубопроводів та ін. Особливо небезпечними є ділянки, розташовані в місцях перетину геопатогенних зон кількох на прямків. Слід зазначити, що місця для будівництва Чорнобильсь кої, Рівненської та Хмельницької АЕС були вибрані невдало, адже ці станції споруджено на перетинах геопатогенних зон. Багато та ких перетинів знаходяться поруч міст Кіровограда, Житомира, в зоні між містами Хмельницький - Рівне (рис. 22.3).
Рис. 22.3. Крупні геоенергоаномальні зони України, виділені на основі аерокосмічних даних (А - місця розташування АЕС)
У геопозитивних зонах спостерігається прискорений ріст і навіть гігантизм рослин. Наприклад, на Сахаліні та Камчатці є ділянки, де звичайний лопух досягає таких розмірів, що під його листком може заховатися вершник на коні. У таких зонах трапляються дже рела цілющих мінеральних вод (наприклад, трускавецька “Нафтуся”). Людина, що перебуває в геопозитивній зоні, почувається доб ре, в неї швидко минає втома, зникають функціональні порушен ня, зокрема головний біль, посилюється імунітет тощо. Можливо, цим частково пояснюється феномен довгожительства у деяких ра йонах Землі, наприклад, в Абхазії. Геомантійні зони справляють цілющий вплив на людину. Вони виявлені на о. Валаам у Ладожському озері, в районі Кардових Вар (Чехія). Ми є свідками появи чисельних повідомлень про виявлення вче ними у різних частинах нашої планети геоаномальних зон, зокре ма кільцевих та інших структур. Такі структури мають місце і на Україні. Зокрема, в свій час шляхом дешифрування дрібномасш табних фотознімків дистанційного зондування ученими Інституту мінеральних ресурсів Мінгеології України було виділено на Пра вобережжі у середній течії Прип’яті кільцеві і дугові розриви та ряд структур центрального типу, серед яких наймасштабнішою і най чіткіше вираженою є Маневицька кільцева структура діаметром 40 км. Своє найменування вона отримала від назви районного цен тру Волинської області смт. Маневичі, яке знаходиться приблизно у її середині. Структура розміщена на стикові Українського крис талічного щита і Волинсько-Подільської плити і знаходиться у ме жиріччі річок Стоходу та Стиру (Кирикилица, 1985). Є ще один важливий екологічний аспект, пов’язаний із геоенер гоаномальними зонами. У багатьох таких зонах зосереджені вузли й родовища корисних копалин, наприклад руд різних металів. На думку деяких геофізиків, такі рудні вузли відіграють важливу роль в енергоінформаційному балансі Землі (див. гл. 26). При вивченні патогенних зон мабуть недостатньо враховувати тільки наявність тектонічних явищ, гігантських плит і розломів, геосинкліналей, телуричних струмів, магнітоелектричних процесів у глибинах Землі. Варто брати до уваги і потужні струмові системи в іоносфері, де екваторіальні струмені мають величини порядку 104ампер, і які силою Коріоліса закручуються у величезні вихори, поляризуючи простір Землі. Вивчення геопатогенних зон у наш час здійснюється в Австрії, Англії, Бельгії, Німеччині, США, Японії та багатьох інших країнах, причому учені та уряди цих країн підхо дять до цієї проблеми іноді з принципово різних позицій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Геопатогенні та геомантійні зони» з дисципліни «Геофізична екологія»
