ЗМІСТ, ЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ
Одним з важливих завдань фінансового менеджменту є фор-мування та реалізація політики підприємства в галузі виплати ди-відендів. Дивіденди — частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у статутному капіталі підприємства. Дивідендна політика — це набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства у галузі виплати дивідендів, а також сукупність методів і засобів їх досягнення. Оптимізація дивідендної політики — це оптимізація співвідношення між при-бутком, що виплачується у вигляді дивідендів, і тим, який реінвес-тується з метою максимізації доходів власників. Приймаючи рішення в галузі дивідендної політики, слід вра-ховувати, що вони впливають на ряд ключових параметрів фі-нансово-господарської діяльності підприємства: величину са-мофінансування, структуру капіталу, ціну залучення фінансових ресурсів, ринковий курс корпоративних прав, ліквідність та ряд інших. Найбільш чітко вираженим є зв’язок між дивідендною політикою та самофінансуванням підприємства: чим більше прибутку виплачується у вигляді дивідендів, тим менше коштів залишається у підприємства для здійснення реінвестицій. Якщо ж приймається рішення про тезаврацію прибутку, то збільшу-ється величина власного капіталу, а отже, змінюється загальна структура капіталу підприємства, що за певних обставин впли-ває на його вартість. Зв’язок між дивідендною політикою і ринковим курсом кор-поративних прав описується класичним алгоритмом: курс акцій прямо пропорційний дивіденду та обернено пропорційний про-центній ставці за альтернативними вкладеннями капіталу на ринку. Стабільний рівень дивідендних виплат може сигналізувати про те, що вкладений інвесторами в підприємство капітал працює ефективно. Отже, за інших рівних умов дивідендні виплати пози-тивно впливають на ринковий курс корпоративних прав. З іншого боку, відсутність дивідендів або їх різке коливання свідчить про нестабільність і ризиковість підприємства-емітента корпоратив-них прав. Як наслідок — ринковий курс падає. Щоправда, інвес-тори можуть високо оцінити вартість акцій підприємства навіть і без виплати дивідендів, якщо вони добре поінформовані про його програми розвитку, причини невиплати або скорочення виплати дивідендів і напрямки реінвестування прибутку. Важливим є також обернений зв’язок між ринковим курсом корпоративних прав і фінансово-господарською діяльністю емі-тента. Вплив низького ринкового курсу проявляється під час за-лучення підприємством фінансових ресурсів. За низького ринко-вого курсу корпоративних прав емісія може або взагалі не відбутися, або з мінімальним курсом емісії, відповідно і мініма-льним емісійним доходом. Отже, якщо підприємство планує за-лучати кошти за рахунок додаткової емісії, йому слід реалізувати дивідендну політику, спрямовану на підвищення ринкового курсу корпоративних прав. До основних завдань, які слід вирішити в ході формування та реалізації дивідендної політики, слід віднести: • виявлення основних факторів, які впливають на прийняття рішення щодо виплати дивідендів чи реінвестування прибутку; • визначення оптимального співвідношення між розподіленим і тезаврованим прибутком; • оцінку впливу рішення щодо порядку розподілу чистого прибутку на ринкову вартість корпоративних прав підприємства та його інвестиційну привабливість; • визначення оптимальної для підприємства величини статут-ного і власного капіталу; • узгодження стратегії виплати дивідендів із податковим за-конодавством; • вибір найприйнятнішого методу та форми нарахування і ви-плати дивідендів; • оцінку впливу дивідендної політики на вирішення конфлікту інтересів між власниками, кредиторами та керівництвом підпри-ємства.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗМІСТ, ЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
