Руйнівна діяльність вітру про являється у процесах дефляції і коразії. Дефляцією (від лат. сІеПагіо - видування, здування) називають видування, розвіюван ня, винесення вітром дрібного матеріалу з поверхні Землі. Вітер, що проникає у всі трі щини і щілини твердих гірських порід, видуває із них всі пухкі продукти вивітрювання. Тріщи ни з часом відкриваються, що сприяє подальшому розвитку фі зичного вивітрювання. Особливо яскраво дефляційна робота вітру проявляється на крутих обривах, складених пошаровими порода ми різної щільності і стійкості, оголеній поверхні Землі. Виду ванню піддаються в першу чергу Рис. 16.1. м’які або слабозцементовані по рювання і Ніші - результат вивіт видування роди (рис. 16.1).
Розрізняють два види дефляції - площинну і локальну. Площин на дефляція (або вітрова ерозія ґрунтів) поширена в сухих степових районах та пустелях, де завдає великої шкоди землеробству. У бо ротьбі з вітровою ерозією ґрунтів проводять насадження захисних лісосмуг, застосовують безвідвальний обробіток ґрунту плоскорізами зі збереженням стерні, запроваджують ґрунтозахисні сівозміни. Локальна дефляція розвивається в тріщинах гірських порід, ви боїнах, коліях доріг. У лесових породах внаслідок локальної (борознової) дефляції можуть утворюватися рови до 20 м завглибшки - хольвеги. Переносячи пісок, дрібні частки, вітер ударяє ними в поверхні скель, кам’яні брили, обточуючи їх, поліруючи, подібно піскоструменевому пристосуванню при очистці зовнішніх стін міських бу динків. Унаслідок цього на поверхні порід утворюються подряпи ни, штрихи, борозни, орієнтовані за переважаючим напрямком вітру. Процес механічного руйнування порід шляхом її обточування й шліфування піщинками, що переносять ся вітром, називають коразією (від лат. коггавіо - об точую). В силу того, що стійкість різних ділянок навіть однієї і тієї ж породи неоднакова, в результаті коразії утворю ються заглиблення різної форми, ніші, чарунки. Коли ж має місце перешаровуван ня порід різної стійкості, то формуються різноманітні, часом химерні (рис. 16.2) форми - т. зв. останці(стов пи, обеліски, столи, полич ки тощо). Часто більш міцні верхні шари сприяють утво ренню грибоподібних корозійно-дефляційних форм, Рис. 16.2. Грибовидна форма коразії хитких скедь
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Руйнівна робота вітру» з дисципліни «Геофізична екологія»
