Діяльність людини щодо використання водних ресурсів, як і інших видів природних ресурсів, неминуче приводить як до позитивних, так і негативних наслідків. Одним із проявів негативного впливу людини на водні ресурси є їх забруднення, засмічення та виснаження. Під забрудненням розуміють насичення вод водотоків та водойм іншими речовинами і в таких кількостях або сполученнях, які погіршують якість води і спричинюють різні несприятливі наслідки. З погляду господарського використання водні об'єкти вважаються забрудненими, якщо стан або склад води в них змінились під впливом господарської діяльності, в результаті чого вода стала непридатною або менш придатною для якогось одного чи всіх видів використання. Під засміченням розуміють потрапляння у водотоки та водойми сторонніх нерозчинних предметів (наприклад, шлаку, металобрухту, будівельного сміття, битого скла тощо), які не змінюють якості води. Під виснаженням вод розуміють зменшення кількості води у водному об'єкті або погіршення її якості, що відбувається під впливом діяльності людини і має стійку спрямованість. Серед джерел забруднення водних ресурсів на першому місці за кількістю та масштабами впливу знаходяться стічні води. Стічними називаються води, які використані на виробничі або побутові потреби, одержали при цьому додаткові домішки (забруднення), що змінили їх первісний хімічний склад або фізичні властивості та підлягають видаленню з населених пунктів або промислових підприємств. До стічних належать також води, які стікають з територій населених пунктів і промислових підприємств у результаті танення снігу, випадання дощів та поливу вулиць. Залежно від походження, виду та якісної характеристики домішок стічні води бувають побутові (господарсько-фекальні), виробничі (промислові), сільськогосподарські та атмосферні. До побутових належать стічні води, які надходять із житлових, громадських, адміністративних, учбових, лікувальних, комунальних, торгових будівель та побутових приміщень промислових підприємств. До виробничих або промислових стічних вод належать води, які використані у різних технологічних процесах і вже не відповідають вимогам, що ставляться до їх якості; до таких вод належать також води, що використовуються на теплових і атомних електростанціях та відкачуються на поверхню при видобуванні корисних копалин. Стічні води сільськогосподарського походження надходять із тваринницьких комплексів, ферм, птахофабрик та від інших сільськогосподарських водокористувачів. Атмосферні стічні води утворюються в результаті випадання і стікання атмосферних опадів. Значне використання поверхневих і підземних вод зумовило і значне збільшення об'ємів стічних вод, які часто скидаються у водотоки та водойми. Через те, що такі води не завжди чисті, вони змінюють якість води у водних об'єктах. Залежно від кількості забруднюючих домішок стічні води діляться на: - слабозабруднені, в яких показники якості води перевищують природні (фонові) значення, але нижчі за гранично допустимі концентрації для води певного виду використання; - забруднені – показники якості води перевищують гранично допустимі концентрації в декілька разів; -сильнозабруднені – показники якості води суттєво перевищують гранично допустимі концентрації і близькі до показників складу розчину в джерелі забруднення. Стічні води, які зумовлюють в основному якісне виснаження водних ресурсів, є не єдиним джерелом їх забруднення, таких джерел багато, і вони дуже різноманітні, тому їх класифікують за різними ознаками: · за походженням джерела забруднення поділяються на антропогенні (промислові, комунальні, сільськогосподарські, транспортні тощо) та природні (атмосферні, гідросферні, літосферні); · за локалізацією – на точкові, лінійні, площинні; · за тривалістю впливу – на постійні, періодичні та епізодичні; · за видом носія забруднюючих компонентів – на стічні, скидні (зрошувальні та дренажні), інфільтраційні та підземні, поверхневого стоку, атмосферні опади, води, які забруднюються внаслідок витікання нафти і нафтопродуктів (при добуванні та транспортуванні); · за видом забруднення – на хімічне (неорганічне і органічне), фізичне (теплове, радіаційне) та біологічне (мікробне, гельмінтологічне, гідрофлорне). Скидання стічних вод може бути централізованим, коли декілька водокористувачів скидають воду в загальний колектор або в міську каналізацію, і нецентралізованим, коли вода скидається одним підприємством безпосередньо у водний об'єкт, а за часом випуску – регулярним і нерегулярним або залповим. Регулярне скидання стічних вод здійснюється підприємством, організацією чи установою у водний об'єкт постійно в певній кількості і з певною концентрацією забруднюючих речовин. Нерегулярне або залпове скидання пре водиться шляхом одноразового випуску у водний об'єкт стічних вод, які поступово накопичувалися у ставках-відстійниках або у станках-накопичувачах. Найчастіше це робиться весною, коли велика кількість води весняного водопілля зменшує концентрацію забруднюючих речовин. Стічні води є одним із основних носіїв збудників інфекційних хвороб. Особливо небезпечним є те, що майже 40 % усіх стічних вод очищуються лише частково або й зовсім не очищуються. Розвиток промисловості, збільшення кількості міського населення, інтенсифікація і хімізація сільськогосподарського виробництва зумовили різке збільшення водокористування і скидання стічних вод. У водотоки й водойми почали надходити стійкі забруднювачі (нафтопродукти, відходи хімічних целюлозно-паперових, текстильних та інших виробництв, отрутохімікати, мінеральні добрива з полів, продукція побутової хімії тощо), які залишаються у воді навіть після самоочищення. Внаслідок цього якість води погіршується, вона стає непридатною для питного водопостачання, в ній гинуть живі організми; в ряді випадків вода непридатна навіть для технічного водопостачання. Відбувається не стільки кількісне, скільки якісне виснаження водних ресурсів, тому що при скиданні 1 м3 неочищених стічних вод забруднюється 40...60 м3 (інколи значно більше) чистої природної води. У поверхневі водні об’єкти України щорічно скидається близько 60 % від забраної води. Це приблизно 16…18 млрд м3. Зі скинутих вод за 1981-1990рр. забруднених було в середньому 9,1 %, у 1995 – уже 31,1 %, а в 1999 – 36,7 %. Найбільшим забруднювачем є промисловість, яка скидає більше половини всіх стічних вод. Далі йде комунальне господарство – до 33 %. Значно забруднюють водотоки та водойми дощові й снігові води, які змивають виробничий і побутовий бруд із промислових площадок і міських вулиць, вимивають мінеральні добрива (особливо з великим вмістом фосфору та азоту) і отрутохімікати із сільськогосподарських угідь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основні причини зміни якості ВР» з дисципліни «Раціональне використання та охорона водних ресурсів»
