Соціальні системи, які є суб'єктом впливу на природу, за останнє століття зазнали докорінної зміни власної інфраструктури. Показовим щодо цього є розподіл населення країни — лідера постіндустріального світу, тобто США, за зайнятістю працюючого населення у різних ділянках роботи. За період з 1850 по 1980 р. частка працюючих У сільському господарстві зменшилася від 49,5 до 2,1%, У промисловості з 33,8 до 22,5%, зате у сфері обслуговування зросла з 12,5 до 28,8%, а на теренах інформатики (діяльність у сфері освіти, науки, культури, фінансів, страхуванні, менеджменті, медицині тощо) збільшувалася стрибкоподібно — від 4,2 до 46,6%. Отже, майже половина працюючого населення зайнята нині у сфері інформатики, і це є найпереконливішим свідченням того, що розвинене суспільство є інформаційним. Подібні тенденції притаманні нині більшості розвинутих країн Європи, Північної Америки, далекосхідної Азії, Австралії та ін.
Відповідні соціальні зрушення виразно свідчать про можливості та динаміку основних типів природокористування. Привласнююче природокористування збереглося в частини аборигенного населення Америки, Африки та Австралії, а також серед маргінальних суб'єктів міських хащ. Продукуюче — інтенсивно зростає у своїх потенціях, але забезпечується незначною кількістю людей. Так само й інноваційне природокористування займає дедалі меншу частину спільноти. Дедалі зростаюча кількість діяльної людності зайнята "ноосферною" працею, наснаженою людським розумом і ним же організованою.
Водночас, якщо взяти світ в його більших регіонах чи навіть в цілому, картина виглядатиме інакше. Так, серед країн "третього світу" до сих пір домінує перший і другий, а частково — і третій типи природокористування. Продукуюче господарювання там екстенсивне, малопродуктивне, а індустріальне виробництво пов'язане, переважно, з обробітком рослинної та тваринної сировини, видобутком мінеральних ресурсів. Країни з централізованою економікою перехідного типу мають відносно потужне, хоча й переважно екстенсивне, продукуюче й іноваційне природокористування. Однак особливості таких спільнот полягають у тому, що виробництво є малоефективним і переважають екофобні тенденції. Та й у світі загалом зрушення у напрямку розвиненого інформаційного суспільства ще не стали визначальними.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Соціальні системи» з дисципліни «Екологічна культура»
