Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за корпоратив-ними правами кожної категорії приймають власники (загальні збори власників) підприємства за рекомендацією наглядової ради чи пропозицією виконавчих органів. Порядок повідомлення вла-сників корпоративних прав про виплату дивідендів регламенту-ється статутом товариства. Як правило, підприємства дають від-повідне оголошення у заздалегідь визначених друкованих засобах масової інформації. В оголошенні про виплату дивідендів має міститися така інформація: • назва підприємства; • дата прийняття загальними зборами власників рішення про виплату дивідендів; • період, за який виплачуються дивіденди; • величина дивідендів на одну акцію (у відносному чи абсо-лютному виразі) в розрізі окремих їх категорій; • строки та місце виплати; • особливості оподаткування дивідендів. У разі прийняття рішення про виплату дивідендів емітент корпо-ративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику корпоративних прав пропорційно його частці в статутному капіталі підприємства. Нарахування дивідендів може здійснюватися шляхом застосування визначеного процента до номі-нального капіталу, який належить окремим власникам корпоратив-них прав. Величина цього процента розраховується як відношення чистого прибутку (іншого джерела), який спрямовується на виплату дивідендів до обсягу статутного капіталу. В акціонерних товарист-вах дивіденди на одну акцію розраховуються діленням загальної су-ми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди. За корпоративними правами однієї категорії виплачуються дивіденди однакового розміру . Отже, величина дивідендів, яка належить окремому власнику, залежить від трьох основних показників: • величини чистого прибутку, резерву дивідендів (інших дже-рел виплати); • встановленого співвідношення між розподіленим і нерозпо-діленим прибутком; • частки учасника (власника) в статутному капіталі. Сума коштів, яка рішенням зборів власників спрямовується на виплату дивідендів, називається масою дивіденду. З прийняттям рішення про виплату дивідендів у підприємства зменшується власний капітал (прибуток). На суму нарахованих, але не випла-чених дивідендів збільшується обсяг заборгованості, яка зменшу-ється одночасно з виплатою дивідендів. Порядок нарахування дивідендів (прибутку на корпоративні права) значною мірою залежить від форми організації бізнесу та форми власності. Розглянемо найсуттєвіші особливості нараху-вання дивідендів. Акціонерні товариства. Право на одержання дивідендів в АТ мають акціонери, які є власниками акцій (обліковуються в реєст-рі акціонерів) на початок строку виплати дивідендів, який вста-новлюється загальними зборами акціонерів незалежно від пері-оду, протягом якого акціонери володіли акціями. У разі продажу акціонером належних йому акцій після складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, але раніше дати ви-плати, право на отримання дивідендів залишається в особи, за-значеної в такому переліку. Дивіденди за акціями виплачуються один раз на рік за результатами календарного року в повному об-сязі (ст. 9 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»). Загальні збори акціонерів не можуть приймати рішення про ви-плату проміжних дивідендів за результатами діяльності за квар-тал, місяць чи півріччя. АТ разом зі звітом про діяльність підпри-ємства повинні представити в ДКЦПФР інформацію про дивіденди, яка повинна містити такі відомості: • дата закриття реєстру для виплати дивідендів (якщо вони виплачуватимуться); • дата початку виплати дивідендів; • дата закінчення виплати дивідендів. Товариства з обмеженою відповідальністю. На відміну від акціонерних товариств, ТОВ можуть виплачувати дивіденди про-тягом року. Окрім того, учаснику товариства з обмеженою відпо-відальністю виплачуються дивіденди, які відповідають частці прибутку, одержаного товариством за період, протягом якого учасник володів корпоративними правами підприємства. Це означає, що на одержання дивідендів претендують не лише влас-ники, які володіють корпоративними правами товариства на мо-мент прийняття рішення про розподіл прибутку, а й ті, котрі на-лежали до числа власників протягом періоду, за який виплачуються дивіденди. Виплата дивідендів приватними підприємствами. Приватні підприємства не належать до господарських товариств. Кошти, які залишаються в розпорядженні приватного підприємства після спла-ти всіх податків та зборів, можуть бути виплачені власнику підпри-ємства. До 1 квітня 2000 р. такі виплати оподатковувалися прибут-ковим податком з фізичних осіб. Були внесені зміни у законодавство, згідно з якими ці підприємства нараховують і сплачують податок на дивіденди в розмірі 30 % нарахованої суми дивідендів. Особливості перерахування в бюджет дивідендів підпри-ємствами з часткою державної власності в статутному капі-талі. Платниками дивідендів є господарські товариства, створені в процесі приватизації та корпоратизації державних підприємств, у статутному капіталі яких є частка державного майна. У разі прийняття рішення про виплату дивідендів такі підприємства по-винні надати органу державної податкової служби копію платіж-ного доручення із зазначенням суми перерахованих до Держав-ного бюджету дивідендів на державну частку у статутному капіталі. Сума дивідендів, яка підлягає перерахуванню в Держав-ний бюджет, визначається як результат від множення маси диві-денду на частку державного майна в статутному капіталі підпри-ємства (в процентах). Якщо величина зазначеної частки змінювалася протягом звітного періоду, для розрахунку суми дивідендів визначається середньоарифметична частка майна, яка перебуває в державній власності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ ДИВІДЕНДІВ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
