Ноосфера — це царство розуму. В такому контексті, і на це також вказував В. Вернадський, воно співзвучне тисячолітнім пошукам "ідеального суспільства", мріям про "золотий вік" в історії людства. Але це не стан, а процес творення, тому ноосферу можна і треба будувати вже нині. Вчений постійно зазначав, що для зміцнення ноосфери важлива не лише наукова робота, створення нових центрів пізнання, енергійне поширення та поглиблення народної освіти, а й формування демократичних і соціальних організацій людей, тобто проведення роботи, котра не знає ні національних, ні державних кордонів, роботи щодо досягнення всепланетного єднання людей. Особливо слід наголосити, що для Вернадського ноосфера постає і як окреме природне тіло, і водночас як особливий стан біосфери. Це означає, що поза біосферою мрії про ноосферу є абсурдними, нереальними. А тому стійкий розвиток людства може здійснюватися лише за умови збереження ідентичності біосфери.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ноосфера» з дисципліни «Екологічна культура»
