Самоочищення атмосфери відбувається за законами механічної повітряної міграції через перенесення на інші те-риторії та осідання на поверхні природних вод, рослин, ґрун-тів. Розсіювання в атмосфері забруднювальних речовин, що викидаються з димарів і вентиляційних пристроїв, під-коряється законам турбулентної дифузії. На процес їхнього розсіювання суттєво впливають такі чинники: стан атмос-фери, фізичні і хімічні властивості речовин, що викидають-ся, висота і діаметр джерела викидів, розташування джерел, рельєф місцевості. Розподіл концентрації забруднювальних речовин в атмосфері під факелом точкового джерела наведе-но на рис. А.17 (додаток А). Зона задимлення найбільш небезпечна. Розміри зони задимлення залежно від метеоумов перебувають у межах 10-50 висот димаря. Усередині зони перекидання факела високі концентра-ції забруднювальних речовин існують за рахунок неорганізо-ваних викидів. Розсіювання в атмосфері газоподібних домішок і дріб-нодисперсних твердих частинок (діаметром менше 10 мкм), що мають незначну швидкість осідання, підкоряється одним і тим самим закономірностям. Для більших частинок пилу ця закономірність порушується, оскільки швидкість їхнього осі-дання під дією сили тяжіння зростає. Оскільки в пилогазоочисних апаратах великі части-нки вловлюються ефективніше, ніж дрібні, у викидах, що зазнали очищення, залишаються тільки дрібні частинки, їх розсіювання в атмосфері розраховують так само, як і роз-сіювання газоподібних домішок. Метеоумови суттєво впливають на перенесення і роз-сіювання домішок в атмосфері. Найбільший вплив робить режим вітру і температури (температурна стратифікація), осі-дання, тумани, сонячна радіація. Вітер може по-різному впливати на процес розсію-вання домішок залежно від типу джерела і характеристики викидів. Якщо гази, що відходять, перегріті щодо навколи-шнього повітря, то вони мають початкову висоту піднесен-ня. У зв’язку з цим поблизу джерела створюється поле вер-тикальних швидкостей, що сприяють підніманню факела і віднесенню домішок вгору. Це зумовлює зменшення концентрацій домішок у ґрунті. Концентрація спадає і за дуже силь-них вітрів, проте це відбувається за рахунок швидкого пере-несення домішок в горизонтальному напрямі. Внаслідок цьо-го найбільші концентрації домішок у приземному шарі фор-муються при деякій швидкості, яку називають «небезпечна». За низьких або холодних джерел викидів підвищений рівень забруднення повітря спостерігається під час слабких вітрів (w = 0-1 м/с) унаслідок скупчення домішок у призем-ному шарі. Прямий вплив на забруднення повітря в місті на-дає напрямок вітру. Збільшення концентрації домішок спосте-рігається тоді, коли переважають вітри з боку промислових об’єктів. Якщо температура навколишнього повітря знижується з висотою, нагріті струмені повітря піднімаються вгору (кон-векція), а замість них опускаються холодні. Такі умови на-зиваються конвективними. Якщо вертикальний градієнт температури буде нега-тивним (температура зростає з висотою), то потік, що верти-кально піднімається, стає холоднішим за навколишні маси, і його рух згасає. Такі умови називаються інверсійними. Якщо підвищення температури починається безпо-середньо від поверхні землі, інверсію називають призем-ною, якщо ж з деякої висоти над поверхнею землі – підведеною. Інверсії ускладнюють вертикальний повітрообмін і розсіювання домішок в атмосфері. Тумани на вміст забруднювальних речовин в атмос-фері впливають таким чином. Краплі туману поглинають до-мішку не тільки поблизу підстилювальної поверхні, а й із роз-міщених вище, найбільш забруднених шарів повітря. Внаслі-док цього концентрація домішок сильно зростає в шарі тума-ну і зменшується над ним. Розчинення сірчистого газу в крап-лях туману призводить до утворення сірчаної кислоти. Опади очищають повітря від домішок. Після трива-лих інтенсивних опадів високі концентрації домішок в атмо-сфері практично не спостерігаються. Сонячна радіація зумовлює фотохімічні реакції в ат-мосфері з утворенням різних вторинних продуктів, що часто мають токсичніші властивості, аніж речовини, що надходять від джерел викидів. Таким чином, відбувається окиснення сі-рчистого газу з утворенням сульфатних аерозолів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Самоочищення атмосфери» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
