Шосткинсько-Ямпільський підвищений слабо-розчленований ландшафтний район високого Полісся
До складу району входить Шосткинський адміністра-тивний район, більша частина Кролевецкого і Ямпільського районів. Літологічна будова району дуже строката. Ландшаф-тоутворююче значення мають корінні породи крейди і палео-ген-неогена, які часто виходять на поверхню. З четвертинних відкладень домінують водно-льодовикові зандрові відкладен-ня. Південно-західна частина району належить до Приде-снянської терасної рівнини, а північно-східна частина – до відрогів Середньоросійського підвищення (це геоморфологі-чні і ландшафтні підрайони). Межею між ними служить ви-сока древньоантропогенова тераса Десни. Придеснянська рівнина характеризується розвитком терас, пісків алювіального і флювіогляціального генезису і відсутністю мережі ярів та балок. Головною геоморфологіч-ною одиницею району є долина р. Десни. Середньоросійське підвищення в межах району має досить значну висоту – 200-240 м. Річкові долини розкрива-ють корінні породи крейди і палеоген-неогену, які з поверхні перекриті льодовиковими і водно-льодовиковими відкладен-нями, нижче за них залягає дніпровська морена. Зандри – ха-рактерна риса рельєфу даного підрайону. Особливо широко піски представлені на терасах борів Івотки, Шостки, де вони сформували комплекс дюн. На плакорах зустрічаються блю-дця просідання карстового генезису до 10 м в діаметрі і 1- 2 м вглиб. Гідрокліматичні показники подібні до попереднього ландшафтного району. Ґрунтовий покрив досить різноманітний. Домінують дерново-середньопідзолисті супіщані ґрунти на різних стаді-ях оглеювання. У південно-західних частинах району (басей-ни річок Івотки і Шостки, Реті і Есмані) розвинені дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти. Окремими плямами на добре дренованих підвищених ділянках на північному сході району при близькому заляганні крейдяних порід представлені світ-ло-сірі ґрунти. Рослинний покрив району за останні 100-150 років сильно трансформувався у результаті господарської діяльно-сті (інтенсивне розорювання лісових площ, осушення боліт, створення лісових полезахисних смуг). Корінними насаджен-нями в районі є дубово-соснові ліси, на місці яких зараз зна-ходиться рілля. Дубово-соснові формації збереглися уздовж річок Івотки, Шостки, Есмані. Окремими фрагментами на до-бре дренованих територіях можна зустріти липово-дубово-соснові асоціації типових південнополіських лісів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Шосткинсько-Ямпільський підвищений слабо-розчленований ландшафтний район високого Полісся» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
