Вплив геліогеофізичних умов при запусках ракет та характеристики іоносфери
Геоліогеофізичні умови включають час доби, сезон, сонячну активність, геомагнітну широту, а також поняття спокійного і збуреного середовища. Вплив цих умов на характеристики іоносферних збурень може бути суттєвим, хоча поки що при плануванні запусків ракет цей фактор не враховується. В цій 469 ситуації оцінка і вибір найбільш “сприятливих” геліогеофізичних умов для запусків ракет, коли амплітудні та просторово-часові характеристики збурення мінімальні, має велике наукове і практичне значення. Для проведення оцінок вибрано один із аналогів РН “Протон”, який має протяжну активну дільницю польоту. Зроблено припущення, що РН може бути запущена на екваторіальних і субекваторіальних широтах. Всі розрахунки виконані для 12 годин за місцевим часом LT (день) та 0 годин LT (ніч), рівня сонячної активності F 10,7 =100-120 (мінімум активності) та F 10,7 =250 (максимум), зимового і літнього сезонів. Аналіз результатів розрахунків проведено лише за варіаціями відношення Ne(r,t,h)/Neo(h), при цьому увага приділяється мінімальним значенням (Ne/Neo) m , часу t m досягнення цих значень, а також відновлення Ne до природного фону. Як показали розрахунки, в області D (50≤h≤90 км) вплив сонячної активності на поведінку Ne практично відсутній. Аналогічний висновок можна зробити і відносно геомагнітної широти. Роль часу доби суттєво залежить від висоти. В нижній частині області D (h≤70 км) при викидах продуктів згоряння в нічних умовах Ne не змінюється , що суттєво відрізняється від значних варіацій Ne при денних запусках. Різниця в зміні Ne в цьому випадку пояснюється тим, що через відсутність вночі процесів фотодисоціації компонентів продуктів згоряння Н 2 О та Н 2 не змінюються фонові розподіли малих, насамперед, кисневих складових, які впливають на електронну концентрацію через реакції відлипання від негативних іонів. На висотах h≈80-90 км картина інша. Вночі незалежно від r падіння Ne відбувається до менших значень, а на r=1 км скорочується і час досягнення мінімальних значень (Ne/Neo) m . Така поведінка Ne пояснюється тим, що вночі на цих висотах в складі позитивних іонів в фонових умовах уже переважають іони – зв’язки з високим коефіцієнтом рекомбінації і деяка додаткова їх кількість, яка утворюється при викиді Н 2 О, слабо впливає на ефективний коефіцієнт рекомбінації α еф електронів і відповідно на Ne. На відміну від цього вдень на цих висотах відбувається значна перебудова іонного складу з великими змінами ефективного коефіцієнта рекомбінації. Надто складним є вплив сезону на зміни Ne – ефекти залежать не тільки від висоти, а від врахування або виключення із схеми реакцій іона Cl - . Без врахування Cl - на висоті h=50-60 км вдень в зимовий сезон падіння електронів (в одиницях Ne/Neo) більше, ніж влітку, з урахуванням цього іона – деякий короткочасний ріст Ne, який відсутній влітку на r>0,5 км, з подальшим спадом до менших значень. Ці відмінності в змінах Ne при запусках РН зумовлені сезонними варіаціями малих нейтральних складових (насамперед Н та О) і відповідними відмінностями концентрацій негативних іонів в фонових умовах. На h=70-90 км вплив сезону незначний.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вплив геліогеофізичних умов при запусках ракет та характеристики іоносфери» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
