Визначення потенційної екологічної стійкості природних комплексів космодромів
Екологічна стійкість – це властивість природного територіального комплексу (ПТК) зберігати динаміку природного розвитку в умовах техногенних дій. Потенційною екологічною стійкістю називається стійкість ПТК, яка визначається за певними прямими або посередніми ознаками, без врахування конкретної техногенної дії. Прикладне значення порівняльного аналізу потенційної екологічної стійкості природних комплексів космодромів полягає в отриманні інформації для раціонального розподілення екологічного навантаження. Космодроми з меншою екологічною стійкістю повинні підлягати меншому навантаженню. Порівняння потенційної екологічної стійкості ПТК космодромів необхідно здійснювати на основі методів стохастичної кваліметрії (лат. “qualis” – який за якістю) [1] за рядом ознак, наведених в табл.4.6. Перераховані в таблиці 4.6 ознаки універсальні по відношенню до різних типів забруднень. Існують важливі ознаки, які характеризують, наприклад, стійкість до забруднення або закислення грунтів. Серед них форми ландшафтно- геохімічних систем (лінійні, концентрації, розсіювання), належність їх до замкнутих або відкритих систем, швидкості розкладу органічних решток, що надходять на поверхню грунту, реакція і окислювально-відновні умови в ґрунтах тощо. Однак, по-перше, ці ознаки не завжди можна визначити кількісно; по-друге, іноді одна і та ж ознака в різних природно-географічних умовах може діяти по-різному: в одних випадках підвищувати екологічну стійкість, а в інших – знижувати. Так, при пусках РН, роботі котельних і ТЕЦ можливе утворення і випадіння кислотних опадів. Вони безумовно шкідливі в умовах одного космодрому, наприклад, Плєсецька або Східного випробувального полігону США, де від опадів постраждають природні комплекси, що сформувались на підзолистих ґрунтах з широким поширенням дерново- підзолистих, підзолисто-болотних, торф’яно-глеєвих і заплавних грунтів [17]. З другого боку, на напівпустельні і пустельні ландшафти космодромів типу Байконур і Чанчинцзе кислотні викиди можуть здійснювати позитивний вплив, збільшуючи рухливість катіоногенних елементів, необхідних рослинам в ґрунтах із слаболужною реакцією рН, і одночасно сприяючи розсолонцюванню солонців. Методика порівняння потенційної екологічної стійкості ПТК космодромів основана на побудові лінійної згортки комплексного (зведеного) показника порівняння i Q ~ . При побудові згортки використовуються номінальні кількісні значення певних ознак стійкості ПТК х (табл.4.6), розкид вказаних значень (x i min , x i max ), ординальна інформація про них, що враховує відносну значимість ознак, а також вид закону розподілення значень вагових коефіцієнтів j C ~ в згортці: ∑ = = k 1 ) x f C ) x Q j i j j i i ( ~ ( ~
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Визначення потенційної екологічної стійкості природних комплексів космодромів» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
