СУМЦОВ Микола Федорович (18(06).04.1854—14.09.1922) — фольклорист, етнограф, літературознавець, громад. діяч. Д-р філол. н. (1885), професор (1889). Чл.-кор. Петерб. АН (1905), Чеської АН (1899), дійсний член УАН (1919; із 1921 — ВУАН). Н. в м. Санкт-Петербург у родині нащадків козацької старшини. Батьки переїхали до Харкова. Навч. в Харків. г-зії та Харків. ун-ті, історико-філол. ф-т якого закінчив 1875. Залишився при ун-ті для написання дисертації, захистив магістерську дис. «О свадебных обрядах, преимущественно русских» (1881). Докторську дисертацію, присвячену творчості Лазаря Барановича, захистити не дозволили через звинувачення в «українофільстві». 1885 за дослідження «Хлеб в обрядах и песнях» одержав наук. ступінь д-ра. Із 1889 — ординарний професор Харків. ун-ту, заслужений професор історії рос. літератури (1906), декан історико-філол. ф-ту (1908—1916). Один із засновників Харківського історико-філологічного товариства, яке очолював 1897—1919. Протягом багатьох років був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка (з 1908), Моск. археол. т-ва, багатьох ін. наук. т-в і громад. орг-цій. Організатор проведення в Харкові 12-го Археол. з’їзду (1902), для якого була влаштована виставка етногр. пам’яток, що стала основою Етногр. музею, який діяв при Харків. історико-філол. т-ві, 1904—18 був його директором. 1920—22 — директор Музею Слобідської України (Харківський історичний музей). Сприяв відкриттю в Харкові громад. б-ки (див. Бібліотека наукова імені В.Короленка в Харкові), організував перше пед. т-во. Виступав проти заборони укр. мови, 1907 розпочав читати лекції в Харків. ун-ті укр. мовою. Автор численних праць зі слов’ян. та укр. фольклору, етнографії, краєзнавства, переважно Слобідської України. Протягом 1889—90 в час. «Киевская старина» публікував етногр. дослідження побуту, госп. занять, домашніх промислів, обрядової культури українців Слобожанщини під назвою
«Культурные переживания». 1918 видав узагальнюючу працю «Слобожане». Досліджував також давню укр. літературу, зокрема спадщину письменників-полемістів: Івана Вишенського, Інокентія Ґізеля, Іоаникія Ґалятовського, Лазаря Барановича. Автор наукових розвідок, присвячених творчості Г.Квітки-Основ’яненка, І.Котляревського, Т.Шевченка, М.Гоголя та ін. Досліджував також творчість О.Грибоєдова, В.Жуковського, Л.Толстого, А.Чехова та ін. Цікавився проблемами укр. мистецтвознавства, філос. думки, історії театру, педагогіки. Його праці друкувалися в багатьох наук. періодичних виданнях, знаходили позитивний відгук серед європ. наук. громадськості. Підтримував наук. зв’язки з багатьма слов’ян. вченими. П. у м. Харків. Особистий фонд С. зберігається в Центр. держ. істор. архіві України, м. Київ. Праці: Хлеб в обрядах и песнях. Х., 1885; Местные названия в украинской народной словесности. К., 1886; Современная малорусская этнография, ч. 1. К., 1893; Леонардо да Винчи. Х., 1900; Діячі українського фольклору. Х., 1910; Слобідсько-українські історичні пісні. К., 1914; Слобожане: Історико-етнографічна розвідка. Х., 1918; Народна словесність. Х., 1919; Дослідження з етнографії та історії культури Слобідської України: Вибрані праці. Х., 2008. Літ.: Редин Е.К. Профессор Николай Федорович Сумцов. Х., 1906; Сумцов Н.Ф. (автобиографические сведения). В кн.: Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования. Х., 1908; Микола Федорович Сумцов (1854—1922): Опис документальних матеріалів особистого фонду № 794. К., 1965; Історія Академії наук Української РСР, кн. 2. К., 1967; Маланчук В.А. М.Ф. Сумцов як етнограф. «Народна творчість та етнографія», 1979, № 2; Фрадкин В.З. Сумцов Н.Ф. В кн.: Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. М., 1979; Скрипник Г.А. Етнографічні музеї України: Становлення і розвиток. К., 1989; Микола Федорович Сумцов (1854—1922): Бібліографічний покажчик. К., 1999; Шишов І. Українознавець: Спроба першого прочитання наукових праць М.Ф. Сумцова. Х., 2000. О.М. Дзюба.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУМЦОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
