СУЛІМІРСЬКИЙ (Sulimirski) Тадеуш (01.04.1898—02.04.1983) — польс. археолог, знавець скіфосарматських старожитностей. Н. поблизу Кросна (нині місто Підкарпатського воєводства, Польща), походив із поміщицької родини. Учасник боїв за Львів та польсько-радянської війни 1919— 1920. Навч. у Львів. політехніці та Львів. ун-ті. Вивчав право (докторат 1924) та археологію (докторат 1929 під кер-вом Л.Козловського). Згодом викладав у Львів. ун-ті (габілітація 1931), очолював кафедру археології. Із 1936 — професор передісторії в Ягеллонському ун-ті Кракова. Секретар Археол. комісії Польс. академії мист-в. Учасник Другої світової війни та діяч повоєнної польс. еміграції у Великій Британії (один із засновників Польс. істор. т-ва на чужині, заст. голови (1955—73), голова т-ва (із 1973); співредактор «Tek Historycznych»; 1947—57). Викладав археологію Польщі та Центр.-Сх. Європи в Оксфорді та ін. брит. вузах. До 1939 проводив численні археол. розкопки на Поділлі, Волині та Поліссі, зокрема досліджував скіф. кургани. Автор праці «Scytowie na Zachodnim Podolu» (1936). 1975 працював на розкопках в іранському Курдистані, відкрив тут поховання згадуваного Геродотом скіф. правителя Мадія. Результати цієї праці виклав у творі «The Ziwiye Find» (1978). Свою наук. увагу С. концентрував на проблемі «загиблої цивілізації» народу сарматів. Він також відомий як автор публіцистичноістор. праць, зокрема «Poland and Germany: Past and Future» (1942). Праці: Polska przedhistoryczna, t. 1—2. Londyn, 1955—59; The Forgotten Sarmatians, Vanished Civilization. London, 1963; Prehistoric Russia. London, 1970; The Sarmatians. London, 1973 (польс. пер. — 1978). Літ.: Radzik T. Sulimirski Tadeusz J\zef Maria (1898—1983). В кн.: Polski s»ownik biograficzny, t. 45. Krak\w, 2007—08. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУЛІМІРСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
