СТОРОЖЕНКО Микола Володимирович (псевд. — М.Кручаненко; 11.06(29.05).1862 — імовірно, 1942) — історик, педагог, культурно-громад. та земський діяч. Брат А.Стороженка. Н. в с. Велика Круча (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.). Походив із дворянської родини
відомого козацько-старшинського роду Стороженків. Початкову освіту здобув у 2-й Київ. г-зії (1881), вищу — на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту (1885). Приват-доцент Петерб. ун-ту (1888). Від 1889 — інспектор нар. уч-щ Чернігівської, від 1892 — Київської губерній. Директор 4-ї (1895—1909) та 1-ї (1909—19) Київських г-зій. Як історик формувався в інтелектуальному та культ. річищі Київ. документальної школи В.Антоновича. Мав широку мережу знайомств в укр. наук. та громад. колах кінця 19 — поч. 20 ст., зокрема з В.Горленком, П.Кулішем, О.Лазаревським, О.Левицьким, В.Модзалевським та ін. Належав до діячів малорос. дворянства консервативної орієнтації, які започаткували низку наук., культ., освіт. та громад. проектів. На поч. 20 ст. у зв’язку з політизацією укр. громадівського руху та обставинами приватного життя еволюціонував у бік рос. націоналізму, зокрема співпрацював з «Клубом русских националистов города Киева» (див. Киевский клуб прогрессивных русских националистов) та газ. «Киевлянин». За доби Української революції 1917—1921 С. повернувся до українства, співпрацював з УАН. За часів Директорії Української Народної Республіки С. був ув’язнений як неблагонадійний елемент (грудень 1918 — лютий 1919). У листопаді 1919 емігрував. Від квітня 1922 проживав у м. Біла Церква (Югославія), де працював інспектором, згодом — викладачем у Маріїнському Донському ін-ті. Автор праць з укр. історії 17—18 ст. та історії укр. к-ри 19 — поч. 20 ст., зокрема розвідок про В.Горленка, П.Куліша, О.Левицького, М.В.Лисенка та ін. Разом із братом Андрієм С. видав серію документів і матеріалів з родинного архіву («Стороженки: Фамильный архив», т. 1—4, 6—8, К., 1902—10). Фінансував видання 4-х томів «Малороссийского родословника» В.Модзалевського. Залишив спогади, в яких висвітлюється громад., суспільно-політ. та культ. життя підрос. України кінця 19 — поч. 20 ст. Праці: Стороженки: Фамильная летопись. «Киевская старина», 1884, № 2; Охочекомонный полковник Илья Федорович Новицкий. Там само, 1885, № 7; Отношение западно-
русских дворян второй половины XVII в. к вопросам религиозным и сословным. В кн.: Архив Юго-Западной России, ч. 2, т. 2. К., 1888; Реформы в Малороссии при графе Румянцеве. «Киевская старина», 1891, № 8—9; К истории малороссийских казаков в конце ХVIII и начале ХIХ века. К., 1898; К портрету князя Николая Григорьевича Репнина. К., 1898; Н.И. Костомаров в Киевской I-й гимназии. К., 1911; З мого життя. К., 2005. Літ.: Оглоблин О. З невиданих листів Василя Горленка до Миколи Стороженка. «Україна» (Париж), 1952, № 7—8; Новохатня Н. Микола Стороженко — історик та педагог: Матеріали до біобібліографії. «Історіографічні дослідження в Україні» (К.), 2002, вип. 11; Пазюра Н. До біографії Миколи Стороженка: Київська Перша гімназія та її соціокультурне середовище. Там само, 2006, вип. 17; Її ж. Микола Стороженко у світлі своїх спогадів. Там само, 2008, вип. 19; Її ж. Невідома «Автобіографія» Миколи Стороженка. «Український історичний збірник» (К.), 2009, вип. 12; Її ж. До листування Миколи Стороженка з Дмитром Антоновичем. Там само, 2010, вип. 13, ч. 2. Н.В. Пазюра.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Стороженко Микола Володимирович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
