Форфейтинг — це спосіб фінансування (кредитування) зов-нішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціа-лізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги). Експортеру виплачується залишкова сума експортної вимоги за мінусом суми дисконту. Форфейтинг має багато спіль-ного з «експортним факторингом». Однак факторинг вважається короткостроковим інструментом фінансування, а строк форфету-вання становить здебільшого від 180 днів до 5 років, тобто фор-фейтинг можна трактувати як середньо- та довгостроковий спо-сіб кредитування зовнішньоекономічних операцій . На практиці форфейтинг як вид кредитування зовнішньоеко-номічних операцій може здійснюватися у формі викупу в експортера векселів та інших боргових вимог, акцептованих імпорте-ром. Форфейтинг, як правило, здійснюється за участю банківської установи і розглядається як одна з форм трансформації комер-ційного кредиту в банківський. Схема здійснення операції форфейтингу може мати такий вигляд: 1. Укладення зовнішньоекономічного контракту, яким перед-бачено надання комерційного кредиту. 2. Поставка товарів. 3. В експортера виникає дебіторська заборгованість за експор-тним контрактом, яка може бути забезпечена авальованим вексе-лем, банківською гарантією тощо. 4. Укладання договору форфейтингу, яким передбачено про-даж (уступку) вимог форфейтеру. 5. Імпортер (боржник) і гарант підтверджують свою згоду сплатити борг на користь форфейтера. 6. Переоформлення дебіторської заборгованості на користь форфейтера з одночасною виплатою суми боргу (за мінусом суми дисконту) на користь експортера. 7. З настанням строків розрахунків імпортер сплачує суму бо-ргу на користь форфейтера. Продавцем вимог при форфейтингу може бути підприємство, яке виконало зобов’язання за контрактом і прагне рефінансувати дебіторську заборгованість. Предметом форфейтингу є здебіль-шого «першокласні» (забезпечені) вимоги, боржниками за якими є імпортери, що знаходяться в країнах з високим кредитним рей-тингом. Як забезпечення виконання зазначених вимог можуть використовуватися банківські чи державні гарантії. Договори форфейтування укладаються переважно в доларах США, євро, швейцарських франках. Враховуючи обмеження що-до строків розрахунків в іноземній валюті, які діють в Україні, обмежуються і можливості стимулювання експорту на основі на-дання комерційних позичок, а отже, звужуються рамки використання форфейтингу. До основних переваг форфейтингу для експортера можна від-нести такі: • зменшення кредитного ризику; • мінімізація валютних ризиків; • мінімізація ризику зміни процентних ставок; • поліпшення ліквідності (платоспроможності). На відміну від операції факторингу, вартість якої визначається за методикою контокорентного кредитування, вартість форфей-тування включає комісійну винагороду та дисконт. Причому ме-тод дисконтування застосовується не лише щодо вимог, оформ-лених векселем, а й стосовно інших боргів. Ставка дисконтуван-ня залежить від багатьох факторів: кредитоспроможності борж-ника, наявного кредитного забезпечення, строків погашення боргових зобов’язань, попиту та пропозиції на ринку форфейтин-гових послуг, середніх ставок на кредитному ринку. Для визначення доцільності форфейтингу слід порівняти його вартість з вартістю альтернативних інструментів фінансування. При цьому здебільшого використовують метод ефективної ставки процента. За грамотної організації фінансової роботи на підприєм-стві фінансисти завчасно прогнозують можливість розрахунків за допомогою форфейтингу, оцінюють вартість певних послуг і включають відповідні затрати в ціну експортованих товарів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Форфейтинг» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
