СТЕБЕЛЬСЬКИЙ Богдан (псевдоніми — Остап Хмурович, Василь Ткаченко; 11.03.1911— 27.07.1994) — маляр, мистецтвознавець, педагог, журналіст, громад. діяч. Д-р філософії (1959), магістр славістики (1964). Член Наукового товариства імені Шевченка. Н. в с. Томашівці (нині село Калуського р-ну Івано-Франк. обл.). Закінчив г-зію в Самборі. 1934—39 студіював у краківській Академії мист-в на відділах малярства і театральної декорації сцени (учень В.Вайса, К.Фріча та В.Яроцького), за успіхи в навчанні був двічі нагороджений. Брав активну участь у студентському житті, упродовж 1936—39 очолював Об’єднання мистців «Зарево» в Кракові. Під час Другої світової війни викладав рисунок в укр. г-зії в Холмі та в учительській семінарії в Самборі (1941—42), опісля був директором мистецько-пром. школи в Яворові (1942—44).
Б. Стебельський.
842 СТЕБЛІВ
Стеблів. Будинок земської лікарні. Фото початку 21 ст.
Унаслідок воєнних обставин опинився 1944 в Тиролі (Австрія), 1945—49 перебував у Баварії (Німеччина), де також брав активну участь у громад. праці, зокрема у виховній ділянці. Його статті на мистецтвознавчі теми друкувалися в «Літературно-науковому вістнику» та в ж. «Українське мистецтво» (1947—49). Брав участь у виставках у Мюнхені (Німеччина) та був співорганізатором Укр. спілки образотворчих мистців у Німеччині. 1949 виїхав із сім’єю до Канади. Працював редактором час. «Гомін України» (1955—94), до якого створив щомісячний додаток «Література і мистецтво». Був організатором Курсів українознавства ім. Ю.Липи в Торонто (Канада), на яких викладав історію укр. к-ри, а також одним з організаторів Спілки української молоді. 1959 здобув ступінь д-ра філософії в Українському вільному університеті, 1964 — магістрат зі славістики в Оттавському ун-ті. Активно співпрацював з укр. орг-ціями: Спілкою укр. молоді, НТШ, Асоціацією діячів укр. культури та ін. Голова Спілки мистців Канади (1958—72). На 2-му конгресі Світ. конгресу вільних українців (СКВУ (з 1993 — Світовий конгрес українців); 1973) обраний головою Ради справ к-ри при Секретаріаті СКВУ (ці обов’язки виконував до кінця життя). Від 1973 і до смерті очолював НТШ в Канаді, редактор його видань. Працював переважно як маляр-графік (оформлення книжок, періодичних видань, плака-
тів) і декоратор; у 1980-х рр. виступив також як живописець — «Портрет В.Щербаківського», «Вид з вікна» (обидві 1984), «Закуток» (1988) та ін. Брав участь у мистецьких виставках у США та Канаді. Автор книги «Про ілюстрацію дитячої книжки» (1966), збірки статей та есеїв «Ідеї і творчість» (Торонто, 1991), численних мистецтвознавчих статей, рецензій, оглядів в укр. пресі Канади. Досліджував творчість «бойчукістів», укр. канад. маляра В.Курилика та ін. Від юнацьких літ був членом Організації українських націоналістів, займаючи відповідальні пости (включно із членством у Гол. проводі ОУН), член Гол. управи Ліги визволення України. Був одружений з Аріадною Шум (Шумовською-Стебельською; 1919—2002) — скульпторкою, маляркою, поеткою, літературознавцем, журналісткою, педагогом, громад. діячкою. Почесний член Ліги визволення України (Ліги українців Канади). Нагороджений Шевченківською медаллю К-ту українців Канади (1981), почесною медаллю Конгресу українців Канади до 100-ліття укр. поселенців у Канаді (1991). П. у м. Торонто. Літ.: «Визвольний шлях», 1981, № 5; Збірник наукових праць Канадського НТШ, т. 33. Торонто, 1993; Дідюк В. На вічну пам’ять доктора Б. Стебельського. «Свобода» (ДжерсіСіті), 1994, 22 листопада; Мистецтво України. К., 1997. І.І. Винниченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТЕБЕЛЬСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
