СТАЛІНСЬКІ ПРЕМІЇ, премії імені Сталіна — почесні держ. щорічні нагороди СРСР діячам науки, к-ри та мист-ва за «видатні роботи в галузі науки, військових знань, винахідництва, літератури та мистецтва». Запроваджені на честь 60-річчя із дня народження Й.Сталіна постановою РНК СРСР «Про заснування премій та стипендій імені Сталіна» від 20 грудня 1939. Відповідно до постанови встановлювали-
ся 16 щорічних премій ім. Сталіна в розмірі 100 тис. рублів кожна за видатні праці в галузі фізико-мат., тех., хімічних, біологічних, с.-г., мед., філос., екон., історико-філол., юрид. наук, а також за досягнення в музиці, живописі, скульптурі, арх-рі, театральному мист-ві та кінематографії. Також встановлювалися Сталінські премії за кращий винахід (10 перших премій у розмірі 100 тис. руб., 20 других премій у розмірі 50 тис. руб., 30 третіх премій у розмірі 25 тис. рублів кожна); Сталінські премії за видатні досягнення в галузі військ. знань (3 перші премії в розмірі 100 тис. руб., 5 других премій у розмірі 50 тис. руб., 10 третіх премій у розмірі 25 тис. руб. кожна) та стипендії ім. Сталіна для найкращих учнів вищих навч. закладів (по 100 стипендій по 1 тис. руб. на місяць кожна для студентів Артилерійської ордена Леніна академії РСЧА ім. Дзержинського, Військово-політ. академії ім. Леніна, Військово-повітряної академії ім. Жуковського, Військ. академії механізації та моторизації РСЧА ім. Сталіна, Військово-мор. академії ім. Ворошилова та Військово-мед. академії ім. Кірова; по 100 стипендій по 500 руб. на місяць кожна для студентів Моск. Червонопрапорного механіко-машинобудівного ін-ту ім. М.Баумана, Моск. держ. ун-ту та Ленінгр. індустріального ін-ту; по 50 стипендій по 500 руб. на місяць кожна для студентів Моск. держ. консерваторії, Ленінградської ордена Леніна держ. консерваторії, Академії мист-в у Ленінграді, Моск. держ. ін-ту театрального мистецтва ім. А.Луначарського; 400 стипендій по 1 тис. руб. на місяць кожна для студентів ін. вищих військ. та військово-мор. навч. закладів; 1000 стипендій по 500 руб. на місяць кожна для студентів вищих навч. закладів, що перебували у підпорядкуванні наркоматів СРСР та прирівняних до них установ при РНК СРСР, та 1500 стипендій по 500 руб. на місяць кожна для студентів вишів, що перебували у підпорядкуванні союзних республік). Одночасно встановлювалися 100 стипендій по 1 тис. руб. на місяць кожна для осіб, які готувались у вишах
та ін-тах до захисту канд. дисертацій, та в системі АН СРСР засновувалися 50 стипендій по 1500 руб. на місяць кожна для осіб, що готувалися до захисту докторських дисертацій. На доповнення до цієї постанови 1 лютого 1940 ухвалена постанова «Про встановлення премій імені Сталіна по літературі», згідно з якою встановлено ще 4 щорічні премії ім. Сталіна по 100 тис. руб. кожна за видатні літ. твори (за номінаціями — поезія, проза, драматургія, літ. критика). Порядок присудження премій ім. Сталіна та Сталінських стипендій регулювався відповідними постановами РНК СРСР, Президії АН СРСР та Всесоюзного к-ту у справах вищої школи при РНК СРСР, що були ухвалені в 1-й пол. 1940. Для визначання лауреатів були створені К-т по Сталінських преміях у галузі науки, військ. знань та винахідництва (у складі голови — акад. О.Баха, заступників голови — акад. Т.Лисенка, голови Всесоюзного к-ту у справах вищої школи при РНК СРСР С.Кафтанова — та 34-х членів, у т. ч. академіків О.О.Богомольця, Є.Варги, В.Комарова, М.Мітіна, Є.Тарле, О.Шмідта, О.Ярославського) та К-т по Сталінських преміях у галузі літератури та мистецтва (у складі голови — нар. арт. СРСР В.Немировича-Данченка, заступників голови — Р.Гліера, М.Шолохова, О.Довженка — та 36-ти членів, у т. ч. М.Асєєва, Г.Александрова, І.Грабаря, О.Герасимова, І.Дунаєвського, Янки Купали, О.Корнійчука, І.Луппола, В.Мухіної, С.Меркурова, С.Міхоелса, О.М.Толстого, О.Фадєєва, М.Черкасова), що діяли при РНК СРСР. Було ухвалено постанову РНК СРСР про присудження премій ім. Сталіна публікувати в центр. пресі 21 грудня (у день народження Й.Сталіна), проте жодного разу ця ухвала дотримана не була. Починаючи вже із грудня 1940, кількість премій та їх розмір не раз змінювалися. 1949 додатково була заснована Міжнар. Сталінська премія «За укріплення миру між народами». Перші лауреати С.п. були оголошені в березні 1941, перші Сталінські стипендіати — весною
1940. Першим лауреатом С.п. став акад. П.Капіца. Найбільше — 7 разів — був відзначений премією авіаконструктор С.Ілюшин, 6 разів отримували премію кінорежисери І.Пир’єв та Ю.Райзман, актор і режисер М.Охлопков, поет і письменник К.Симонов, композитор С.Прокоф’єв, артист М.Боголюбов, авіаконструктори О.Яковлєв, Ар.Мікоян, М.Гуревич. П’ятикратними лауреатами С.п. були художники Ф.Федоровський та В.Єфанов, скульптори В.Мухіна, Є.Вучетич і М.Томський. Нагородження премією припинені 1954, хоча офіц. публікації про нагородження востаннє були опубліковані в газ. «Правда» в березні 1952. Під час розвінчування культу Й.Сталіна 1966 С.п. були прирівняні до Державних премій СРСР, що стало формальною підставою надалі в довідковій та наук. літературі лауреатів С.п. сором’язливо називати лауреатами Держ. премій СРСР. Цю традицію в пострадянській історіографії не подолано й досі, тим більше, що більшість дипломів та почесних знаків лауреатів С.п. було обмінено на відповідні атрибути Державної премії. Лауреатами Сталінської премії в галузі історичних наук стали 46 учених; нагородження відбувалися 1942—52 (із перервою 1944—45). Тричі лауреатами Сталінської премії були Б.Греков та Є.Тарле, двічі Сталінську премію отримали І.Мінц та Б.Рибаков. Першою Сталінською премією 1-го ст. в галузі істор. наук за 1941 у квітні 1942 була відзначена колективна робота «История дипломатии» (т. 1, М., 1941; авторський колектив: С.Бахрушин, О.Єфімов, Є.Космінський, О.Нарочницький, В.Сєргєєв, С.Сказкін, Є.Тарле, В.Хвостов, керівник — В.Потьомкін). Премію 2-го ст. отримав Б.Куфтін за роботу «Археологические раскопки в Триалети, т. 1: Опыт периодизации памятников» (Тбілісі, 1941). С.п. 1-го ст. за 1942 у березні 1943 відзначені: 2-й том «Великая пролетарская революция (октябрь—ноябрь 1917 года)» багатотомного видання «История гражданской войны в СССР» (М., 1942; авторський колектив: Г.Александров, І.Мінц, П.По-
791 СТАЛІНСЬКІ
Почесна відзнака лауреата Сталінської премії.
792 СТАМБУЛ
спєлов, О.Ярославський, Е.Генкіна, Ю.Городецький, І.Разгон, І.Товстуха; за редакцією Максима Горького, В.Молотова, К.Ворошилова, С.Кірова, А.Жданова, Й.Сталіна) та двотомник «Крымская война» Є.Тарле (т. 1—2, М., 1941—43). С.п. 2-го ст. отримали П.Смирнов за роботу «Посадские люди и их классовая борьба до середины XVII века» (докторська дис., захищена 1942, опубл.: М., 1947—48) та О.Яковлєв за монографію «Холопство и холопы в Московском государстве XVII века: По архивным документам Холопьего и Посольского приказов, Оружейной палаты и Разряда» (т. 1, М.—Л., 1943). Б.Греков відзначений Сталінською премією за «багатолітні видатні роботи в галузі історичних наук». У січні 1946 відбулося нагородження С.п. за 1943—44. Тоді лауреатом Сталінської премії 2-го ст. був оголошений Б.Піотровський за книгу «История и культура Урарту» (Єреван, 1944). У червні 1946 Сталінською премією 1-го ст. відзначені 2-й та 3-й томи багатотомника «История дипломатии» (М.—Л., 1945; авторський колектив: В.Хвостов, І.Мінц, Г.Панкратова, В.Потьомкін, Є.Тарле, Н.Колчановський, за редакцією В.Потьомкіна). У червні 1947 лауреатом Сталінської премії 2-го ст. став М.Дружинін за монографію «Государственные крестьяне и реформа П.Д. Киселева, т. 1: Предпосылки и сущность реформы» (М.—Л., 1946). У квітні 1948 Сталінською премією 2-го ст. нагороджена М.Нечкіна за монографію «Грибоедов и декабристы» (М., 1947); у травні 1948 С.п. 1-го ст. за 1947 рік отримали Б.Греков за монографію «Крестьяне на Руси с древнейших времен до XVII века» (М.—Л., 1946) та М.Державін за монографію «Христо Ботев, поэт-революционер: 1847—1876» (М.—Л., 1948); С.п. 2-го ст. — М.Вяткін за роботу «Батыр Срым» (М.—Л., 1947) та М.Смірін за монографію «Народная реформация Томаса Мюнцера и Великая Крестьянская война» (М.—Л., 1947). У квітні 1949 С.п. 1-го ст. відзначені роботи Б.Рибакова «Ремесло древней Руси» (М.—Л.,
1948) та С.Толстова «Древний Хорезм» (М., 1948). У березні 1950 лауреатами С.п. 2-го ст. стали А.Єрусалимський за монографію «Внешняя политика и дипломатия германского империализма в конце XIX века» (М.—Л., 1948), Я.Зутіс за працю «Остзейский вопрос в XVIII веке» (Рига, 1946), С.Кисельов за роботу «Древняя история Южной Сибири» (М.—Л., 1949), Т.Пассек за монографію «Периодизация трипольских поселений (III—II тысячелетие до н. э.)» (М.—Л., 1949) та І.Смирнов за дослідження «Восстание Болотникова: 1606—1607» (Л., 1949). Лауреатом Сталінської премії 3-го ст. за 1949 був названий Б.Поршнєв за працю «Народные восстания во Франции перед фрондой (1623—1648)» (М.—Л., 1948). У березні 1951 С.п. 2-го ст. отримали М.Машкін за роботу «Принципат Августа: Происхождение и социальная сущность» (М.—Л., 1949), Л.Потапов за монографію «Очерки по истории алтайцев» (Новосибірськ, 1948); Сталінську премію 3-го ст. — О.Березкін за книгу «США — активный организатор и участник военной интервенции против Советской России в 1918—1920 годах» (М., 1949). У березні 1952 лауреатом Сталінської премії 1-го ст. названий В.Авдієв за роботу «История древнего Востока» (М., 1948); С.п. 2-го ст. відзначені двотомник «История культуры древней Руси» (т. 1—2, М.—Л., 1948—51, за заг. редакцією Б.Грекова та М.Артамонова; т. 1: «Материальная культура», за редакцією М.Вороніна, М.Каргера та М.Тихонової; т. 2: «Общественный строй и духовная культура», за редакцією М.Вороніна та М.Каргера; премію отримали також члени авторського колективу Д.Лихачов, Б.Рибаков, П.Третьяков) та праця Б.Грекова і О.Якубовського «Золотая Орда и ее падение» (М.—Л., 1950). Преміями 3-го ст. нагороджені Я.Крастинь за дослідження «Революция 1905—1907 гг. в Латвии» (М., 1952) і Л.Никифоров за монографію «Русско-английские отношения при Петре I» (М., 1950).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТАЛІНСЬКІ ПРЕМІЇ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
