СОЛІКОВСЬКИЙ Ян-Димітр (1539—27.06.1603) — львів. архієпископ, діяч Контрреформації в Речі Посполитій, полеміст та історик. Походив зі шляхетської протестантської родини Великопольщі (Сєрадзь). Навч. в Кракові та Віттенберзі (Німеччина; у Ф.Меланхтона). По наверненні в католицизм (бл. 1562) став наближеною особою куявського (влоцлавського) єпископа, а згодом примаса Польщі Я.Уханського. 1564—83 — королів. секретар. Знавець справ прусських, поморських та лівонських; учасник численних дипломатичних місій; організатор церк. (катол.) життя в Лівонії. Із 1583 — львів. архієпископ. Здобув популярність у місц. шляхти завдяки незмінному опікуванню обороною краю від татар і турків, а також
зусиллям задля підтримки внутр. миру на рус. землях. Підтримуючи програму антитурец. боротьби, С. на вальному сеймі 1597 виступив проти планів ліквідації запороз. козацтва. Вважався експертом щодо справ православних у Речі Посполитій. Ще 1564, у творі «Quaerimonia calamitosi Ducatus Lithuaniae...», пов’язував політ. унію між Польщею та Литвою зі справою католицизму на землях литовсько-руських. Як львів. архієпископ багато зробив задля піднесення католицизму на теренах митрополії. 1584 запросив до Львова єзуїтів. Бажав утримати зверхність львів. архієпископа над луцьким біскупством (що фактично робило зі Львова єдиний центр католицизму в Україні). Був ініціатором запровадження т. зв. календарної реформи, вимагав від православних та вірмен перейти на григоріанський календар, що дало початок публічній дискусії між католиками та православними, яка вже не вщухала до кінця існування Речі Посполитої. Він також стояв у витоків Берестейської церковної унії 1596, до якої поставився обережно, пов’язуючи її з індивідуальними амбіціями малосимпатичного йому львів. єпископа Г.Балабана. 18 січня 1597 Папа Римський Климент VIII спец. листом передав під опіку львів. архієпископа новопосталу унійну церкву. З іменем С. пов’язані також спроби поширення катол. впливу в Молдові.
Солід візантійського імператора Феодосія ІІ (408—450). Золото.
Солід римського імператора Валентиніана III (425—455). Золото.
700 СОЛОВЕЙ
Як історик С. відомий працею «Commentarius brevis rerum Polonicarum a morte Sigismundi Augusti», присвяченою подіям 1572—90 (написана 1589—97), виданою в Гданську 1647, перевиданою польс. мовою В.Сирокомлею 1854 під назвою «Kr\tki pami“tnik rzeczy polskich od zgonu Zygmunta Augusta do roku 1590». Літ.: Nehring W. O historykach polskich szesnastego wieku, cz. 3: O уyciu i pismach Jana Dymitra Solikowskiego. PoznaЅ, 1860; Kotarski E. Publicystyka Jana Dymitra Solikowskiego. ToruЅ, 1970; Kr“tosz J. Organizacja archidiecezji lwowskiej obrzdku »aciЅskiego od XV wieku do 1772. Lublin, 1986; Kumor B. Episkopat »aciЅski wobec unii brzeskiej. В кн.: Unia brzeska: Przysz»oСƒ i teraпniejszoСƒ. Krak\w, 1998. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СОЛІКОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
