СМОТРИЦЬКІ — дрібношляхетський рід, з якого походило кілька відомих укр. церк. і освіт. діячів кінця 16 — поч. 17 ст. С. мали, очевидно, міщанське коріння та були нащадками дяка Данила, який у серед. 16 ст. жив у м-ку Смотрич на Поділлі (на той час королів. володіння, що входило до складу Кам’янецького староства). Найвідомішими представниками роду С. були син дяка Герасим та онуки Максим (Мелетій) і Стефан. Герасим Данилович (див. Г.Смотрицький; р. н. невід. — п. 1594) — писар Кам’янецького гродського суду в 1560-х — на поч. 1570-х рр.; із середини 1570-х рр. — на службі в кн. В.-К.Острозького (згадується як костянтинівський зем’янин, княжий підскарбій). Традиційно вважається першим ректором Острозької академії і одним із редакторів виданої 1581 Острозької Біблії. Автор полемічних творів «Ключ царства небесного» та «Календар римський новий» (1587). Максим Герасимович (у чернецтві — Мелетій; див. М.Смо-
трицький; бл. 1577 — 27 грудня 1633) — вихованець Острозької академії та Віленської єзуїтської академії. Від 1600 — учитель лат. мови кн. Б.Соломерецького, у почту якого 1605—07 здійснив освітню подорож до Німеччини, відвідав ун-ти в Лейпцизі, Нюрнберзі, Віттенберзі і Бреслау (нині м. Вроцлав, Польща). В одному із цих навч. закладів здобув ступінь д-ра медицини. Після повернення до Речі Посполитої певний час мешкав у родовому маєтку князів Соломерецьких — м-ку Баркулабів (нині с. Борколабово Бихівського р-ну Могильовської обл., Білорусь), але вже 1608 переїхав до Вільна (нині м. Вільнюс), де між 1610 і 1618 прийняв постриг. Під час перебування в Києві єрусалимського патріарха Феофана III (жовтень 1620) висвячений в сан полоцького архієпископа і єпископа вітебського та мстиславського. 1623—25 подорожував країнами Сходу. 1627 переїхав на Волинь, де за поданням кн. Олександра став архімандритом Дерманського Свято-Троїцького монастиря. Прийнято вважати, що вже влітку 1627 Мелетій навернувся до унії, хоча відверто про це заявив пізніше, у 2-й пол. 1628, після того, як його заклики до порозуміння між православними та унійцями було піддано гострій критиці учасниками Київського православного церковного собору
677 СМОТРИЦЬКІ
Аркуш книги, переписаної Данилом Смотрицьким. Смотрич, середина 16 ст.
678 СМОТРИЧ
(серпень 1628). Решту життя провів у Дермані (нині с. Дермань Друга Здолбунівського району Рівнен. області), де помер та був похований. До поч. 1620-х рр. Мелетій тісно співпрацював із Віленським Святодухівським братством, викладачем братської школи якого був кілька років, починаючи з 1608. Короткий період наприкінці 1610-х рр. був ректором Київ. братської школи. Автор полемічних творів «Антиграфи» (1608), «Тренос, або плач східної церкви» (див. «Тренос»; 1610), «Апологія» (1628), «Протестація» (1628), «Паренезіс» (1628), «Екзетесіс» (1629), а також «Граматики словенської» (див. Граматика Мелетія Смотрицького; 1619). Стефан Герасимович (п. бл. 1636) — вихованець Острозької академії, секретар кн. В.-К.Острозького, настоятель острозької церкви Успіння Богородиці (1607—36). Його син Юрій (Георгій) 1629 студіював у Замойській академії. Серед ін. близьких родичів Стефана Герасимовича слід назвати архімандрита розташованого неподалік від Острога Шумського василіанського монастиря Митрофана (згаданий 1644—45), ченця Дерманського Свято-Троїцького монастиря Єремію (згаданий 1634—44) та ігуменію Дубовецького жін. монастиря під м. Дубно Таїсію (згадана 1650) Смотрицьких.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СМОТРИЦЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
