СИМОНЕНКО Василь Андрійович (08.01.1935—13.12.1963) — поет, прозаїк, перекладач, журналіст. Н. в с. Біївці (нині село Лубенського р-ну Полтав. обл.) в сел. родині. Рано залишився без батька. Закінчив середню школу в с. Тарандинці Лубенського р-ну Полтав. обл. (1952) і ф-т журналістики Київ. ун-ту (1957). Почав писати в ун-ті, керував студентською літ. студією. Працював у редакціях газет «Черкаська правда» (1957—59), «Молодь Черкащини» (1960—63), був власним кореспондентом «Робітничої газети» по Черкаській області. За життя С. вийшла друком лише одна збірка поезій — «Тиша і грім» (1962), тоді ж його прийняли до Спілки письменників України. Великої популярності набули самвидавні поезії С., в яких він критикував рад. дійсність, жорстокість комуніст. деспотії, великодерж. шовінізм. Автор збірок поезій і прози «Земне тяжіння» (1964), «Вино із троянд» (1965), «Вірші» (1966), дитячих книжок, численних нарисів, фейлетонів, рецензій та ін.; перекладач поезій О.Блока (1963). Лауреат Держ. премії України ім. Т.Шевченка (1995; посмертно, за збірки поезій та прози «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу», «Народ мій завжди буде»).
За неофіц. версією, С. помер (у м. Черкаси) по кількох місяцях після побиття його черкас. міліцією. Самвидавна поезія С., опублікована частково в Україні у сфальшованому вигляді, ширилася за кордоном, здобувши високу оцінку критики. С. став визначальною постаттю боротьби за державну і культурну суверенність України 2-ї пол. 20 ст. Низку віршів С. покладено на музику, перекладено англ., болг., польс., рос., румун., угор. та ін. мовами. В Україні засновано премію ім. В.Симоненка (1988). Особовий фонд С. зберігається в Центр. держ. архіві-музеї літератури і мистецтва України та у відділі рукописів Ін-ту літератури ім. Т.Шевченка НАН України (№ 152). У с. Біївці 17 червня 2005 відкрито погруддя С. (скульп. М.Цись), а в Черкасах 17 листопада 2010 — пам’ятник (скульп. В.Димйон). Тв.: Берег чекань. Нью-Йорк, 1965; 1973; 1985; Поезії. К., 1966; Избранная лирика. М., 1968; Окрайці думок. «Дніпро», 1982, № 6; Поезії. К., 1984; Лебеди материнства: Стихи, поэма, сказки. М., 1985; Казка про Дурила [1963]. «Україна», 1988, № 22; Цар Плаксій та Лоскотон: Казка. К., 1988; 1995; 1997; Півні на рушниках: Оповідання, щоденник. Львів, 1992; Поезія. К., 1998; Ти знаєш, що ти — людина: Вірші, сонети, поеми, казки, байки. К., 2001; Я кличу вас у відчаї
не гнуться: Поезії. К., 2002; На схрещених мечах: Вибрані твори. К., 2004; Твори, т. 1—2. Черкаси, 2004; Лірика. Львів, 2005; [Поезії В. Симоненка, спотворені радянською цензурою.] «Січеслав», 2005, № 6; Сторінки щоденника Василя Симоненка: Зі студентських записів. «Хортиця», 2005, № 3. Літ.: Некрологи. «Молодь України», 1963, 15 грудня; «ЛУ», 17 грудня; «Дніпро», 1964. № 1; Голос нескорених. «Визвольний шлях», 1967, № 6— 7/8; Бедрій А. [Цикл статей про творчість В. Симоненка.] «Вісник Організації оборони чотирьох свобід України» (Нью-Йорк), 1968—69; Шанковський І. Симоненко: Семантична студія. Лондон, 1975; Моренець В. Василь Симоненко: Філософія почуття. «Вітчизна», 1981, № 11; Модрич-Верган В. Василь Симоненко. Нью-Йорк, 1985; Ткаченко А. Василь Симоненко: Нарис життя і творчості. К., 1990; Життя мов спалах блискавки: Спогади друзів і колег про Василя Симоненка. Черкаси, 1991; Сверстюк Є. Симоненкові міфи. «Сучасність», 1991, № 7; Скрипка В. Смолоскип Василя Симоненка. «Слово і час», 1992, № 1; Ротач П. Грудочка любимої землі: Василь Симоненко і Полтавщина. Опішне, 1994; Світличний І. Слово про поета. «Слово і час», 1997, № 7; Корогодський Р. Симоненко долає земне тяжіння, або зустрічі на черговій орбіті. «Сучасність», 2001, № 6; Яременко В.В. «Щоб правду більш не кидали за грати...»: Літературний портрет Василя Симоненка. К., 2003; Лищенко О.К. Від імені покоління (про Василя Симоненка). К., 2004; Пахаренко В. Як він ішов...: Духовний профіль Василя Симоненка на тлі його доби. Черкаси, 2004; Сніжко М.С. Овиди Василя Симоненка. Черкаси, 2004; Рачук М. Гуманний модерн Василя Симоненка. «Буковинський журнал», 2005, № 1; Шитова Л. Я воскрес, щоб із вами жити: Філософія життя і творчості Василя Симоненка. К., 2006; Василь Симоненко. В кн.: Дзюба І. З криниці літ, т. 3. К., 2007; Тарнашинська Л. Василь Симоненко: «Україно, ти моя молитва...». К., 2007; Видатні діячі українського національного відродження (ХIХ—ХХ ст.). Луганськ, 2008; Романова Н.В. Екзистенціалізм як основа світогляду Василя Симоненка. В кн.: Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, вип. 50. Житомир, 2010. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Симоненко Василь Андрійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»