СЕРАФІМОВ Серафим Антонійович (1817—1884) — історик-дослідник, активний подвижник Церкви, науки та к-ри, освітянин і громад. діяч, протоієрей. Член Одеського товариства історії та старожитностей. Н. в с. Старий Керменчик Маріупольського пов. (нині с. Старомлинівка Великоновосілківського р-ну Донец. обл.) в родині грец. священиків. Навч. у приватній парафіяльній школі, де вивчав новогрец. мову. Бл. 1827 С. вступив до Маріупольського повітового духовного уч-ща, а 1831 — до Катериносл. духовної семінарії. Продовжив навчання в Київській духовній академії (1837—41), по закінченні якої зі ступенем магістра був зарахований до Київ. духовної академії викладачем грец. мови. Водночас читав курс лекцій зі словесності (1843). 1844 запрошений на посаду вчителя
Закону Божого в уч-щі при Одес. Архангело-Михайлівському жін. монастирі. У червні 1845 у Свято-Покровській церкві м. Одеса відбулася його конфірмація в сан диякона та ієрея. 1848 С. вступив на посаду законовчителя 2-ї Одес. г-зії, 1850 переведений на посаду професора грец. мови в Херсонській (згодом — Одеській) духовній семінарії. Викладацьку роботу він поєднував зі щирою доброчинною діяльністю: протягом кількох років працював наставником у жін. уч-щі при монастирі. 1851 С. був призначений заст. наглядача за викладанням Закону Божого в усіх світських навч. закладах м. Одеса. Того ж року його було переведено на посаду священика до храму при Одес. ін-ті шляхетних дівчат та законовчителя того ж ін-ту і міськ. дівочого уч-ща. 1850 С. був призначений членом К-ту для історико-стат. описання церков Херсон. єпархії. За вагомі результати його роботи зі збирання матеріалів з історії Новоросійського краю був обраний дійсним членом Одес. т-ва історії та старожитностей. Довгі роки активно співпрацював у т-ві з такими видатними грец. діячами, як М.Палеолог, К.Стаматі, К.Базилі, І.Вучина, Г.Маразлі. На сторінках «Записок Одесского общества истории и древностей» у різний час з’явилися публікації С., присвячені його сучасникам — визначним діячам Церкви, відомим церковним історикам і богословам — архієпископам Гавриїлу (Розанову), Інокентію (Александрову), митрополитові Московському Макарію та ін. Гол. сферою його наук. інтересів була історія християн. церкви, зокрема північноприазовсько-причорномор. регіону. Багато зробив історик для розробки
535 СЕРАФІМОВ
С.А. Серафімов.
Арсенал Сенявських у м. Львів. Фото початку 21 ст.
536 СЕРБИ
грец. теми, популяризації її серед широких кіл наук. громадськості та освіченого загалу. Постійно проживаючи в Одесі, він не раз (із 1849) відвідував Маріупольщину з метою збирання матеріалів з історії і к-ри свого народу. В результаті проведених розвідок 1862 з’явилася гол. праця С.-історика — «Кримські християни (греки) на північних берегах Азовського моря», що до теперішнього часу не втратила свого наук. значення. У цьому творі, який витримав три перевидання, автор здійснив дослідження з етнічної історії греків, зробив цікаві лінгвістичні та етногр. спостереження, показавши особливості храмового богослужіння і специфіку реліг. і родинних свят греків Пн. Приазов’я. Робота містить важливі свідчення щодо етапу становлення грец. громади Маріупольщини, зокрема її культ. життя в перші десятиріччя 19 ст., безпосереднім свідком і учасником якого автор був сам. Серед ін. його праць — переклади й дослідження грец. джерел з історії релігії, історії Греції, Новоросії, старожитностей Пелопоннесу, бібліографічні огляди грец. видань. 1870 правління Херсон. семінарії в Одесі, до складу якого С. входив із 1868, обрало його наглядачем (директором) Херсон. духовного уч-ща. 1874 він був обраний членом губернської училищної ради, 1876 — головою ради Благовіщенської жін. громади. Одночасно обіймав посаду настоятеля Херсон. Свято-Успенського собору. 1879 був обраний на посаду благочинного церков Херсон. округу. Останні чотири роки життя протоієрей С. служив настоятелем Одеської Свято-Покровської церкви. П. у м. Одеса. В архіві, що залишився після смерті історика, були виявлені неопубл. нотатки і матеріали, зокрема стосовно діяльності архієпископа Гавриїла. Основні праці: Письма Константинопольского патриарха Григория V. В кн.: Записки Одесского общества истории и древностей, т. 4, отд. 2. Одесса, 1860; Крымские христиане (греки) на северных берегах Азовского моря. «Херсонские епархиальные ведомости», 1862, № 5; Евгений Булгарис, архиепископ Славянский и
Херсонский. Там само, 1863, № 9; Заметки из архива Готфийской епархии в Крыму. В кн.: Записки Одесского общества истории и древностей, т. 6, отд. 3. Одесса, 1867; Манускрипт греческого древнего Евангелия Одесского музея. Там само; Херсонские святители: Страдание священномучеников Херсонских епископов Василевса, Капитона и др. (перевод с греческого). Там само, т. 7, отд. 1. Одесса, 1868. Літ.: Попруженко Г., протоиерей. Протоиерей Серафим Серафимов. Одесса, 1884; Демин О. Участие греков в работе Императорского Одесского общества истории и древностей. В кн.: Україна—Греція: Історія та сучасність. К., 1995; Бацак Н. Протоієрей Серафим Серафімов. В кн.: Подвижники і меценати: Грецькі підприємці та громадські діячі в Україні XVII—XIX ст.: Історико-біографічні нариси. К., 2001; Її ж. Грецька спільнота Надазов’я: Етнокультурні процеси (остання чверть XVIII — початок XX століття). К., 2010. Н.І. Бацак.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕРАФІМОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
