СЕНИК Омелян (псевдоніми — Грибівський, Канцлер, Урбан; 21.01.1891—30.08.1941) — політ. і військ. діяч Української військової організації та Організації українських націоналістів. Н. в м. Яворів. Навч. в г-зії, брав активну участь у діяльності «Просвіти» (див. Просвіти) та «Соколу». Під час Першої світової війни — офіцер австро-угор. армії. У роки українсько-польської війни 1918—1919 був сотником Української Галицької армії. Один з організаторів та перших членів УВО в Західній Україні. Член її Крайової команди. 1924—25 у складі т. зв. летючої бригади брав участь в експропріаційних акціях. Із 1926 — в еміграції, член редколегії ж. «Сурма». 1929 увійшов до ОУН, член Проводу укр. націоналістів. У лютому—жовтні 1929 — крайовий комендант УВО в Зх. Україні. За дорученням Проводу укр. націоналістів кілька разів виїздив до США, Канади та Пд. Америки. Сприяв створенню там націоналістичних орг-цій. Із 1938 — член «Вужчого проводу» ОУН. Після розколу орг-ції підтримав А.Мельника. Влітку 1941 — один з організаторів і керівників «похідних груп» мельниківської ОУН (див. Похідні групи ОУН). Загинув 30 серпня 1941 разом із М.Сціборським у Житомирі. Обставини та причина вбивства остаточно не з’ясовані. Літ.: Житомирська трагедія: Пам’яти трагічної смерті О. Сеника-Грибівського й М. Сціборського. БуеносАйрес, 1949; Мірчук П. Нарис історії ОУН, т. 1. Мюнхен—Лондон—НьюЙорк, 1968. В.І. Прилуцький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕНИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
