СЕЛІМ I Явуз (Грізний; 1470— 21.09.1520) — син султана Осман. династії Баєзіда II Велі. Захопив владу в результаті збройного повстання проти батька, спираючись на яничарів та допомогу крим. хана Менглі-Ґерея I. Правив із 24 квітня 1512. Проводив агресивну зовн. політику. 1514 у Чалдиранській битві розгромив перського шаха Ісмаїла Сефеві, загарбавши Сх. Анатолію, Курдистан, Пн. Ірак. Під час кампанії 1516—17 знищив військо єгип. мамлюків при Мардж-Дабіку поблизу м. Халеб (нині місто в Сирії) під проводом еміра Кансу аль-Гаврі та в Каїрі (Єгипет), захопивши Сирію, Палестину та Єгипет. С. I перебрав контроль над мусульманськими священними містами Меккою та Мединою (нині обидва міста в Саудівській Аравії), узяв титул «служитель та оборонець двох святинь», проте не скасував посаду халіфа, а пе-
Селім І. Турецька мініатюра 16 ст.
реніс його резиденцію у Стамбул (однак 1543 той повернувся в Каїр). Визнав автономний статус вірмен-григоріан. Вважається одним із найвидатніших осман. воїтелів. У внутр. політиці успішно зміцнив абсолютизм, спираючись на службовців невільницького походження, на противагу родовій аристократії. Провів упорядкування осман. законів. Знаменитий своєю запальною та жорстокою вдачею. Літ.: Horn P. Diwan-i Yawuz Sultan Selim. Berlin, 1908; Книга законов султана Селима I издания А.С. Тверитиновой. М., 1969; Beldiceanu-Steinherr I. Le regne de Selim I. «Turcica», vol. 6. Paris, 1975; Кримський А.Ю. Історія Туреччини: Звідки почалася Османська держава, як вона зростала й розвивалася і як досягла апогею своєї слави й могутності. К.—Львів, 1996. О.І. Галенко.
За правління С. II османці проявляли активність переважно на морях. Вони здобули о-ви Хіос та Кіпр, посилали галери на о-в Суматра проти португальців. Проте змагання з європ. д-вами за панування на морях ішло з перемінним успіхом. Поразка флоту від з’єднаних сил Іспанії, Венеції та Папської д-ви при Лепанто (нині м. Навпакт, Греція) 1571 стала символом занепаду мор. потуги османців. Цілковитим провалом скінчилася експедиція 1569, спрямована на відвоювання в Московії Астрахані (нині місто в РФ) та прориття Волзько-Донського каналу. Літ.: Inalcik H. The origin of the Ottoman-Russian rivalry and the Don-Volga canal (1569). «Annales de l’Universite d’Ankara», 1946—47, I; Fleischer C.H. Bureaucrat and intellectual in the Ottoman empire: The historian Mustafa Ali (1541—1600). Princeton, 1986; Peirce L.P. The imperial harem: Women and sovereignty in the Ottoman empire. Oxford, 1993; Кримський А.Ю. Історія Туреччини: Звідки почалася Османська держава, як вона зростала й розвивалася і як досягла апогею своєї слави й могутності. К.—Львів, 1996. О.І. Галенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕЛІМ I» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
