Вартість корпоративних прав оцінюється, якщо потрібно: 1) оцінити вартість довгострокових фінансових вкладень під-приємства, майно якого оцінюється; 2) оцінити вартість чистих активів підприємства, тобто вар-тість підприємства в цілому; 3) визначити вартість майна, що пропонується як внесок до статутного фонду новоствореного підприємства; 4) видати кредит під заставу корпоративних прав. Коли йдеться про оцінювання вартості корпоративних прав, застосовують поняття «вартість бізнесу». Вартість бізнесу — це вартість діючого підприємства або ста відсотків його корпо-ративних прав. Нагадаємо, що корпоративні права являють собою право вла-сності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) підприємства разом із правом на управління, отримання відповідної частки йо-го прибутку, а також частки активів у разі ліквідації цього під-приємства згідно з чинним законодавством. Приймаючи інвестиційні рішення, інвестори порівнюють очіку-вані доходи від вкладання коштів у певний об’єкт із доходами від інших, альтернативних можливостей інвестування. У разі придбання цілісного майнового комплексу підприємства або його корпоратив-них прав потенційних інвесторів цікавлять три основні питання: 1) ціна, яку вони мають заплатити, щоб стати власниками чи співвласниками корпоративних прав; 2) сума доходів (процентів, дивідендів), на яку вони можуть розраховувати, вклавши кошти в певний об’єкт; 3) ризики, пов’язані з інвестуванням. Якщо об’єктом оцінювання є корпоративний інтерес у влас-ності, фізична частка об’єкта або частка у прибутках, оціню-вач має визначити, чи придатний результат оцінювання части-ни для оцінювання вартості цілого об’єкта за принципом пропорційності або обчисленням суми вартості частин для ви-значення вартості цілого об’єкта. Аналогічне дослідження потрібне тоді, коли метою оцінюван-ня є визначення вартості цілого об’єкта, який може бути поділе-ний на частини, котрі, у свою чергу, можуть бути оцінені окремо. Загальновизнані методи оцінювання корпоративних прав такі: • пряма і непряма капіталізація прибутку (включаючи капіта-лізацію дивідендів); • пряме і непряме порівняння з бізнесами-аналогами; • метод балансової вартості. На практиці можуть застосовуватися інші методи, здебільшо-го — спрощені модифікації зазначених методів або їх комбінація. У країнах із ринковою економікою та розвиненим фондовим ри-нком корпоративні права акціонерних товариств часто оцінюють, застосовуючи один із різновидів методу ринкової вартості — оцінювання бізнесу за ринковою ціною акцій . Таке оцінювання прийнятне, якщо корпоративні права підприємства перебувають у вільному обігу на фондовому ринку. Основою методу є ринкова ціна акцій. Коли використовують цей метод, виокремлюють такі етапи оцінювання: 1) визначення середнього рівня котирування акцій. Цей рівень обчислюють як середньозважене значення (залежно від цін та питомої ваги операції за кожною ціною, яка була зафіксована протягом аналізованого періоду); 2) обчислення кількості акцій, які перебувають в обігу (від за-гальної їх кількості віднімається кількість акцій, які було викуп-лено підприємством-емітентом); 3) множенням кількості акцій, які перебувають в обігу, на се-редній рівень біржових цін на них визначається ринкова вартість чистих активів акціонерного товариства. Використовувати цей метод в Україні важко через нерозвине-ність фондового ринку. Щоб вирішити проблему оцінювання ко-рпоративних прав, Кабінет Міністрів України Постановою від 02.08.99 затвердив Методику оцінювання державних корпорати-вних прав, яка придатна для оцінювання вартості корпоративних прав також і недержавних підприємств. Згідно з цією методикою вартість корпоративних прав підприємств рекомендується оці-нювати методом капіталізованої вартості або методом балансової вартості (балансовим методом). Згідно з методом капіталізованої вартості вартість корпора-тивних прав оцінює капіталізовану вартість власного капіталу: ВВК = (БПр — ППр + А) • Nкв / Ккап • ЗДБ, де БПр — балансовий прибуток; ППр — податок на прибуток; А — сума нарахованої амортизації; Nкв — кількість кварталів в останньому звітному періоді; Ккап — ставка капіталізації; ЗДБ — залишок довгострокового боргу. Труднощі, пов’язані з використанням цієї формули, зумовлені складністю розрахунку ставки капіталізації, яка залежить від ста-вки рентабельності, рівня процентних ставок у країні та інших чинників. Ставка капіталізації визначається згідно зі спеціальною таблицею, яка міститься в додатку до розглядуваної методики. Наприклад, якщо коефіцієнт рентабельності становить від 0 до 0,1, то пропонується ставка капіталізації, що дорівнює 0,7; від 0,11 до 0,2 — ставка 0,5; від 0,21 до 0,3 — ставка 0,36 і т д. Проте значення розглянутих показників є доволі спірним. За методом капіталізованої вартості вартість одного корпо-ративного права визначається так: ВКП = ВВК / Ккп Ккп — кількість корпоративних прав. Оцінювач, складаючи будь-які прогнози рентабельності підпри-ємства, а також інтерпретуючи (узгоджуючи) результати, має доде-ржувати принципу розумної обережності оцінок. У разі оцінювання корпоративних прав він має критично ставитися до всієї інформації, що йому її надає адміністрація об’єкта оцінювання, і, по змозі, пере-віряти цю інформацію, звертаючись до незалежних джерел. Згідно з балансовим методом за основу беруть розрахунковий (балансовий курс) корпоративних прав, що обчислюється як до-буток коригуючого коефіцієнта на номінальну вартість корпора-тивних прав. Коригуючий коефіцієнт — це частка від ділення власного капіталу підприємства на розмір статутного фонду.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
