САНКТ-ПЕТЕРБУРЗЬКІ КОНВЕНЦІЇ 1772—1797 — комплекс угод (загалом 6), укладених Рос. імперією з Австрією та Прусським королівством про воєн. союз, розподіл території та припинення існування Речі Посполитої. У Санкт-Петерб. конвенції від 15 (4) січня 1772 між Росією та Пруссією було проголошено існування анархістських тенденцій у Речі Посполитій, що можуть загрожувати міжнар. безпеці, а також існування територіальних претензій сторін до цієї д-ви. Узгоджено приєднання до Росії Латвії та частини білорус. земель на схід від Зх. Двіни та Дніпра; приєднання до Пруссії частини пн.-зх. польс. земель. Проголошено союз та взаємну гарантію нових територіальних надбань проти третіх д-в, зокрема Австрії. Передбачалася можливість приєднання Австрії до документа. Санкт-Петерб. конвенцією від 5 серпня (25 липня) 1772 між Росією та Австрією проголошено наміри сторін домогтися зміни форми правління в Речі Посполитій згідно зі своїми інтересами
(встановлення абсолютної монархії). Узгоджено приєднання до Австрії частини польс. та укр. земель (сучасних Івано-Франк., частини Волин., Львів., Терноп. областей); до Росії приєднувалися литов. землі. Росія відмовлялася від претензій на землі Османської імперії, а також на унезалежнення Молдав. та Валаського князівств. За це Австрія зобов’язалася надати дружні послуги для укладення російсько-турец. мирного договору. Територіальні умови обох конвенцій були визнані договорами Речі Посполитої з Росією, Австрією та Пруссією від 18 (7) вересня 1773. В Санкт-Петерб. конвенції від 23 (12) січня 1793 між Росією та Пруссією констатовано занепокоєність сторін конституційно-правовими змінами в Речі Посполитій. Росія зобов’язалася придушити національно-визвол. рух у цій д-ві. За це Пруссія зобов’язувалася разом з Австрією вести війну із Францією для відновлення там монархічного ладу. Узгоджувалося приєднання до Росії литовських, частин білоруських та укр. земель (Правобережна Україна до сучасних Волин., Львів., Івано-Франк. та Чернів. областей на заході). До Пруссії приєднувалася частина польс. земель. Проголошувався російсько-пруссько-австрійський оборонний союз. Територіальні зміни були визнані договорами Речі Посполитої з Росією (22 (11) липня 1793) та Пруссією (25 (14) вересня 1793). Австрія приєдналася до цієї конвенції 3 січня 1795 (23 грудня 1794). Санкт-Петерб. конвенцією від 3 січня 1795 (23 грудня 1794) між Росією та Австрією проголошено «крайню необхідність» припинення існування Речі Посполитої та остаточного розподілу її земель. Передбачалося приєднання Галичини до Австрії. Кордон Рос. імперії встановлювався від р. Дністер по р. Збруч, від верхів’їв Збруча до р. Горинь, далі — до м. Броди, далі — до м. Сокаль, по р. Зх. Буг до м. Немирів (нині у Білостоцькому воєводстві Польщі), далі — до м. Гродно (нині місто в Білорусі), далі — по р. Німан до сучасного м. Смалінінкай, далі — до
сучасного м. Клайпеда (нині обидва міста в Литві). Таким чином, до Рос. імперії перейшли Луцьке, Новогрудське, Віленське, Ворнське, частина Холмського, Брестського, Трокського воєводств Речі Посполитої, а також ленні землі останньої — Курляндія. Нині ці території складають Волинську, частини Терноп., Рівнен., Львів. областей; Гродненську та частину Брестської обл. у Білорусі; Литву, пд. р-ни Латвії. Таємна російсько-австрійська декларація передбачала антипрусський та антитурецький військ. союз. В Санкт-Петерб. конвенції від 26 (15) січня 1797 між Росією, Австрією та Пруссією визнано припинення існування Речі Посполитої та правонаступництво сторін по її боргових зобов’язаннях. У результаті підписання конвенцій у межах Рос. імперії опинилася більшість укр. земель Речі Посполитої, окрім Руського воєводства та частин Белзького воєводства і Холмського воєводства, які перейшли до Австрії. Літ.: Мартенс Ф. Собрание трактатов и конвенций, заключенных Россией с иностранными державами, т. 2, 6. СПб., 1875; Костомаров Н. Последние годы Речи Посполитой. СПб., 1905; KonopczyЅski W. Dzieje Polski Nowoуytnej. Warszawa, 1999; Стегний П. Разделы Польши и дипломатия Екатерины II. М., 2002. О.В. Кресін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САНКТ-ПЕТЕРБУРЗЬКІ КОНВЕНЦІЇ 1772—1797» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
