РЯДОВИЧІ — особисто залежне населення в Давній Русі. З «Руської Правди» відомі княжі та боярські Р. Термін «рядович» тлумачили різним чином (від «рядитися» — укладати угоду, «рядити» — наглядати за роботою, «рядовой» — пересічний). Найімовірніше, Р. — люди, які наймалися до князів або бояр на роботу за «рядом» (договором) і за соціальним статусом наближалися до закупів, смердів і напівзалежних холопів. Літ.: Правда Русская. М., 1940; Греков Б.Д. Киевская Русь. М.—Л., 1953; Смирнов И.И. Очерки социально-экономических отношений Руси ХII—ХIII вв. М.—Л., 1963; Фроянов И.Я. Киевская Русь: Очерки социально-экономической истории. Л., 1982. Т.Л. Вілкул.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РЯДОВИЧІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
