РУНОВСЬКІ — козацько-старшинський рід, що походить від Гаврила Руновського (р. н. невід. — п. до 1768), священика с. Дубовичі Кролевецької сотні (нині село Кролевецького р-ну Сум. обл.), згодом — протопопа воронізького та кролевецького. Один із його синів — Андрій Гаврилович (р. н. невід. — п. після 1774) — полтавський полковий писар (1731—47) і обозний (1750—74), а онуки — Іван Андрійович (р. н. невід. — п. після 1787), полтав. полковий осавул (1782), Олексій Андрійович (р. н. невід. — п. бл. 1800), царичанський сотник (1765), депутат до Комісії зі створення проекту Нового Уложення від шляхетства Катериносл. і Донец. полків (1767), та Андрій Максимович (бл. 1762 — 1813), дійсний статський радник (1807), київ. віце-губернатор (1797—99), малорос. віце-губернатор (1799— 1802), нижегородський цивільний губернатор (1802—13), який багато зробив для перетворення Нижнього Новгорода (нині місто в РФ) на значний екон. та адм. центр Рос. імперії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РУНОВСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
