а) Розрахунки платіжними дорученнями Платіжне доручення являє собою доручення підприємства обслуговую-чому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства. Платіжні доручення застосовуються як при місцевих, так й іно-городніх розрахунках. Дорученнями можуть проводитися: • розрахунки за отримані товари та надані послуги; • авансові платежі; • розрахунки по нетоварних операціях; • попередня оплата товарів і послуг та ін. Під попередньою оплатою слід розуміти оплату товарів чи послуг, готових до відвантаження покупцям зразу ж після отримання платежу і відвантажених (вивезених) не пізніше терміну, зазначеного в дого-ворі (як правило, трьох робочих днів з дня отримання платежу). Платіжне доручення приймається банком до виконання тільки за наявності коштів на поточному рахунку або права на отримання кредиту. Доручення на перерахування коштів у дохід бюджету, державні цільові фонди та інші платежі безспірного характеру приймаються банком незалежно від наявності коштів на поточному рахунку. У випадку відсутності коштів доручення розміщується в картотеку № 2, тобто обліковується на позабалансовому рахунку. Платіжне доручення дійсне 10 календарних днів. Окрім звичай-них платіжних доручень, у розрахунках використовуються гаранто-вані банком платіжні доручення. Вони застосовуються: при перерахуванні окремим громадянам пенсій, аліментів, зар- плати, авторського гонорару; при перерахуванні підприємствам у регіони, де немає банків, коштів на виплату зарплати, оргнабір робочої сили, заготівлю сіль-госппродукції у населення тощо; при зарахуванні на рахунки в банках торговельної виручки, по-датків. Інакше кажучи, гарантовані платіжні доручення застосовуються в тому випадку, коли розрахунки проводяться через підприємство зв’язку. Суть такої гарантії полягає в тому, що банк, гарантуючи своєчасність платежу по такому дорученню, робить відповідний на-пис на дорученні, а гарантія забезпечується коштами, які банк спи-сує з рахунку платника і депонує їх на окремому рахунку «Гаранто-вані платіжні доручення». Це платіжне доручення з відміткою банку передається відділенню зв’язку. До платіжного доручення додається список одержувачів коштів і заповнені бланки повідомлень на їх пе-реказ. Потім підприємство зв’язку платіжне доручення разом з ре-єстром здає в банк, який зараховує кошти підприємству зв’язку, од-ночасно списуючи їх з рахунку, де вони були задепоновані (рахунок «Гарантовані платіжні доручення»). Якщо підприємство зв’язку і платник обслуговуються різними банками, то банк, що обслуговує підприємство зв’язку, направляє до банку, що обслуговує платника, дебетове повідомлення. Банк плат-ника, отримавши дебетове повідомлення і реєстр з гарантованими дорученнями, списує кошти з рахунку «Гарантовані платіжні дору-чення» і перераховує їх підприємству зв’язку. Сума втраченого гарантованого платіжного доручення може бути відновлена на рахунку через 15 днів після депонування коштів за за-явою платника. Техніка розрахунків за допомогою звичайних платіжних дору-чень проста: банк платника списує зазначену в дорученні суму з ра-хунку платника і зараховує на рахунок одержувача коштів. Якщо одержувач коштів обслуговується іншою установою банку, то кошти перераховуються через коррахунки. б) Розрахунки вимогами-дорученнями Ці розрахунки використовуються як у місцевих, так й іногород-ніх розрахунках за поставлені товарно-матеріальні цінності, викона-ні роботи та надані послуги. Платіжна вимога-доручення являє собою вимогу постачальника до покупця оплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Платник, вирішивши оплатити платіжну вимогу-доручення, здає його до свого банку, оформивши його своїми підписами та відбит-ком печатки. Строк здачі вимоги-доручення до банку платника пе-редбачається в договорі, але не повинен перевищувати 20 днів. Про відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу-доручення платник повідомляє безпосередньо постачальника в по-рядку і строки, передбачені договором. Платник може відмовитися від акцепту в повній сумі, якщо: • постачальник пред’явив вимогу за незамовлені, не передбачені договором товари та послуги; • товари відвантажені не за належною адресою або достроково без згоди покупця; • до закінчення строку акцепту документально встановлено, що товари, які надійшли, недоброякісні, некомплектні, нестандартні, пониженої сортності; • товари оплачені раніше та ін. Часткова відмова від оплати може бути заявлена, коли згадані причини стосуються лише частини суми вимоги, а саме: • поряд із замовленими товарами постачальник відвантажив незамовлені; • допущена арифметична помилка в рахунку; • частина товарів виявилася недоброякісною та ін. У заяві про відмову від акцепту через недоброякісність, некомп-лектність, понижену сортність товарів зазначаються номер і дата ак-та прийняття товару за якістю чи комплектністю. Один примірник акта прийняття товару за якістю платник зобов’язаний вислати по-стачальнику не пізніше дня заявлення відмови від акцепту. в) Розрахунки чеками Розрахунковий чек — це письмове доручення банку провести перераху-вання коштів з рахунку чекодателя (платника) на рахунок чекодержателя (отримувача коштів). Чеки поділяються на два види: 1) чеки для розрахунків між юридичними особами; 2) чеки для розрахунків між фізичними та юридичними особами. Чеки формуються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Строк дії чекової книжки, що застосовується в розрахунках між юридич-ними особами, один рік. За погодженням з банком строк дії невико-ристаної чекової книжки може подовжуватися. Строк дії чека з такої книжки — 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Строк дії роз-рахункового чека, виданого фізичній особі для розрахунків з юри-дичною, — три місяці. У розрахунках фізичної особи з підприємствами чеком дозволя-ється отримувати чекодателем здачу готівкою, але не більше 20 % від суми чека. Якщо сума здачі більша, то чек потрібно переофор-мити. Невикористаний чек його власник може здати в банк для за-рахування грошей на рахунок або отримання готівки. На юридичних осіб це не поширюється. Ліміт чекової книжки — це максимальна сума, на яку платник може виписати чек (чеки) з цієї книжки. Банк видає чекову книжку госпоргану на підставі його заяви. Для забезпечення платежів по чеках грошові кошти в сумі ліміту чекової книжки на основі платіжного доручення депонуються на окремому рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки». Депо-новану суму банк списує з рахунку підприємства або видає на цю ціль кредит. Власник книжки повинен вести облік залишку вільного ліміту по ній і не має права виписувати чеки на суму, яка перевищує цей залишок. Чеки, виписані після граничного строку, є недійсними. Розрахунки чеками за матеріальні цінності і послуги проводяться таким чином. Покупець, отримавши від постачальника рахунок за товар чи послугу, виписує на відповідну суму чек і вручає його по-стачальнику. Останній здає чеки разом з їх реєстром до свого банку. Якщо і покупець обслуговується цим самим банком, гроші спису-ються з рахунку, де вони були задепоновані на рахунку «Розрахун-кові чекові книжки і розрахункові чеки», і зараховуються на раху-нок постачальника. Якщо ж постачальник і покупець обслуговується різними банка-ми, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру банк на підставі першого примірника, тобто оригінала ре-єстру, прибутковує суму чеків на позабалансовому рахунку «Реєст-ри чеків, що очікують оплату», а самі чеки разом з другим і третім примірниками реєстру направляються до банку покупця. На основі цих документів гроші списуються з рахунку, де вони задепоновані на рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки». В цьому випадку гроші зараховуються на рахунок постачальника тіль-ки після надходження їх від банку покупця. Останній примірник ре-єстру (четвертий) повертається постачальнику з відміткою банку про інкасування чеків. Оплачені чеки разом з одним примірником реєстру залишаються в банку платника; один примірник реєстру ви-дається платнику. При надходженні до банку постачальника грошей по оплаче-них чеках одночасно із зарахуванням їх на рахунок постачальни-ка проводиться списання з рахунку «Реєстри чеків, що очікують оплату». У випадку надходження грошей протягом 10 календарних днів з моменту інкасації чека робиться запит банку платника, на що той не пізніше наступного дня повинен дати відповідь. Якщо в чековій книжці після закінчення строку її дії залишились невикористані чеки, то вони повертаються до банку і погашаються ним. За бажанням клієнта можна подовжити термін дії книжки. Якщо чеки з чекової книжки використані, а ліміт залишився не-використаним, банк може видати нову книжку на цю суму. г) Розрахунки з використанням акредитивів Акредитиви використовуються тільки в іногородніх розрахунках за матеріальні цінності і послуги. Особливість цієї форми розрахун-ків полягає в тому, що рух грошових коштів випереджає рух матері-альних цінностей. Акредитивна форма розрахунків застосовується тоді, коли ця форма розрахунків передбачена договором. Відкриття (виставлення) акредитива проводиться за рахунок власних коштів покупця або кредиту банку. Дозволяється також виставлення акредитива частко-во за рахунок власних коштів і кредиту банку. Кожний акредитив призначений для розрахунків тільки з одним поста-чальником і не може бути переадресованим. Строк дії акредитива встановлюється у договорі між постачаль-ником і покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи термін проходження документів спецзв’язком між банками. У зв’язку зі змінами умов поставки і відвантаження продукції строк може бути подовжений на 10 днів. Акредитиви можуть відкриватися в банку покупця або постача-льника. Вони бувають таких видів: • покриті (депоновані) і непокриті (гарантовані); • відзивні і безвідзивні. Покритими (депонованими) вважаються акредитиви, відкриття яких банк покупця перераховує кошти платника на окремий рахунок «Акредитиви», що відкривається в банку постачальника або покупця. Непокриті акредитиви — це акредитиви, які виставлені без де-понування коштів. Такі акредитиви можуть виставлятися в банку покупця. В банку постачальника вони можуть відкриватися тільки при наявності кореспондентських відносин між банками. Відзивний акредитив — це акредитив, який може бути змінений або анульований банком покупця без попереднього погодження з постачальником (наприклад, у випадку недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-покупця гарантувати платежі по акредитиву). Всі розпорядження про зміну умов відзив-ного акредитива платник повідомляє своєму банку, який повідомляє банк постачальника, а останній — самого постачальника. Безвідзивний акредитив може бути змінений або анульований тільки за згодою постачальника, на користь якого він відкритий. Строк дії і порядок розрахунків по акредитиву встановлюється в договорі між платником і постачальником, в якому слід вказати: найменування банку покупця; вид акредитива і спосіб його виконання; перелік документів, які повинні бути подані постачальником для отримання коштів по акредитиву; строк подання документів після відвантаження товару. Для відкриття акредитива платник подає обслуговуючому банку заяву, в якій вказує: номер договору, за яким відкривається акредитив; строк дії акредитива; найменування постачальника; найменування банку-постачальника; місце виконання акредитива; повне і точне найменування документів, проти яких прово-дяться виплати по акредитиву, строк їх подання; вид акредитива; для відвантаження яких товарів відкривається акредитив; строк відвантаження; сума акредитива; спосіб реалізації акредитива. Порядок розрахунків Якщо платник виставив покритий акредитив у банку постачаль-ника, то за заявою покупця на виставлення акредитива і його платіжного доручення гроші перераховуються до банку постачальника на рахунок «Акредитиви». В банку платника цей акредитив облікову-ється на позабалансовому рахунку «Акредитиви до оплати». При виставленні покритого акредитива в банку платника сума акредитива депонується в банку платника на рахунку «Акредитиви», а прийняті до оплати акредитиви в банку постачальника облікову-ються на позабалансовому рахунку «Акредитиви до оплати». Для отримання коштів по акредитиву в тому випадку, коли акре-дитив покритий і виставлений в банку постачальника, постачальник, відвантаживши товари, подає реєстр рахунків, відвантажувальні та інші, передбачені умовами акредитива, документи в обслуговуючий банк. Реєстр рахунків подається постачальником банку в чотирьох примірниках. Перший використовується як меморіальний ордер, другий повертається постачальнику як розписка в прийнятті реєстру рахунків, третій та четвертий з доданими товарно-транспортними документами і відміткою банку відсилаються банку покупця для вручення платнику (четвертий примірник) і для відображення опе-рацій по рахунку «Акредитиви до оплати» (третій примірник). Якщо гроші в сумі виставленого акредитива задепоновані в бан-ку покупця на рахунку «Акредитиви», то розрахунки проводяться таким чином. По мірі відвантаження товарів постачальник подає своєму банку реєстри рахунків (у трьох примірниках) та інші документи, передба-чені умовами акредитива. Третій примірник реєстру банк постача-льника повертає постачальнику, а перший та другий — разом з до-кументами направляються спецзв’язком банку покупця. На основі першого примірника банк списує гроші з рахунку «Акредитиви» і перераховує їх постачальнику. Другий примірник реєстру з іншими документами передається платнику. Банк постачальника після отримання грошей від банку покупця списує кошти з рахунку «Ак-редитиви до сплати». Непокритий акредитив. При виставленні такого акредитива де-понування коштів не проводиться, але гарантія платежу при цьому акредитиві є і досягається за рахунок банківської гарантії. При отриманні заяви на виставлення такого акредитива банк по-купця суму непокритого акредитива оприбутковує на позабалансо-вому рахунку «Гарантії і поручительства, видані банком». Якщо та-кий акредитив виставлений в банку постачальника, то банк покупця дає дозвіл банку постачальника, де відкритий коррахунок банку по-купця, освоюючи акредитив, відповідні суми списувати зі свого коррахунку. Зарахування грошей постачальнику при непокритому (гаранто-ваному) акредитиві здійснюється банком постачальника після пере-вірки отриманого реєстру та інших документів, що підтверджують відвантаження товару, та після списання коштів з коррахунку банку покупця. При цьому два примірники реєстру і доданих до нього до-кументів по виконаному акредитиву банк постачальника направляє спецзв’язком банку покупця, де перший примірник слугує підста-вою для списання грошей з покупця, а другий разом з оплаченими з акредитива документами передається покупцю. Після перевірки дотримання умов акредитива банк покупця по-вертає банку постачальника витрати, пов’язані з виконанням акре-дитива. Ці витрати відшкодовуються на умовах, передбачених між-банківським договором. Якщо банк покупця не може списати кошти з рахунку покупця, за умови, що виконання акредитива здійснювалось за рахунок кре-диту, банк до вирішення питання згідно з договором відносить забо-ргованість на рахунок «Суми нестягнені по банківських гарантіях, наданих підприємствам і організаціям». Одночасно на суму випла-чених постачальнику коштів проводиться списання з рахунку «Га-рантії і поручительства, видані банком». При виставленні непокритого акредитива в банку покупця спи-сання коштів на суму відвантажених товарів проводиться з рахунку покупця, а у разі відсутності на ньому грошей операції здійснюють-ся в порядку, викладеному для непокритого акредитива, виставлено-го в банку постачальника. Платежі з акредитива проводяться в межах строку його дії по-вною сумою акредитива або частинами. Видача з акредитива готівки не допускається. Акредитив може закриватися достроково за згодою постачальни-ка і покупця, якщо акредитив безвідзивний, або однією стороною, якщо він відзивний. д) Розрахунки в порядку планових платежів У разі рівномірних і постійних поставок товарів і наданих послуг покупці можуть розраховуватися з постачальниками в порядку пла-нових платежів, при яких розрахунки здійснюються періодично за домовленістю сторін. Перерахування планових платежів проводиться платіжними дорученнями. Планові платежі можуть виконуватися щоденно або періодично, в строки, погоджені між постачальником і покупцем. Строк укруп-неного планового платежу призначається, як правило, на середній робочий день розрахункового періоду. Суми кожного планового платежу встановлюються сторонами на наступний місяць (квартал), виходячи з періодичності платежів і об-сягу поставок чи надання послуг. При щоденних планових платежах їх розміри визначаються ді-ленням суми поставок за місяць на кількість робочих днів банку в цьому періоді. При безперервному циклі виробництва і реалізації продукції сума планового платежу може розраховуватися, виходячи з числа календарних днів у місяці. На кожний плановий платіж банку подається окремий документ. Періодично, але не рідше одного разу на місяць покупець і по-стачальник уточнюють свої розрахунки на основі фактичного відпу-ску товару чи надання послуг і проводять перерахунки в порядку, обумовленому в угоді. При цьому різниця, яка виникла, може пере-раховуватися окремим дорученням або враховуватися при чергово-му плановому платежі. Уточнення розрахунків доцільно прилучати до останнього платежу місяця з тим, щоб на звітну дату взаємна за-боргованість сторін була мінімальною. е) Розрахунки, основані на заліку взаємних вимог При цій формі розрахунків кожне підприємство є одночасно і по-купцем, і постачальником різних видів товарів чи послуг. За даних умов доцільно використовувати такий спосіб розрахун-ків, як залік взаємних боргів, після чого кожне підприємство отри-мує або сплачує тільки різницю (сальдо). Переваги подібних розра-хунків полягають в тому, що вони скорочують потребу в грошових коштах на суму зарахованих боргів. Розрахунки по сальдо між двома госпорганами проводяться на основі угоди. Особливості таких постійно діючих розрахунків полягають в тому, що їх учасники направляють розрахункові документи за відпущені товари чи на-дані послуги не в банк, а один одному. Ці документи не підлягають негайній оплаті. По закінченні стро-ку, обумовленого договором, складається акт звірки розрахунків і в порядку, передбаченому договором, проводяться розрахунки шля-хом виписки платіжних доручень, вимог-доручень, векселів. є) Розрахунки векселями Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у ви-конанні доручень клієнтів по оплаті векселів. При цьому банки здійснюють дві операції: 1) інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю); 2) доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю). Інкасування векселя — це виконання банком доручення век-селедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування век-селя. Сплативши вексель, комерційний банк платника письмово повід-омляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику. Якщо вексель не оплачений у день настання строку платежу, ко-мерційний банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту. Комерційний банк несе відповідальність за наслідки непред’явлення векселя до протесту. Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається бан-ком векселедержателю на його вимогу. Усі витрати по пересилці, протесту, зберіганню векселів відшко-довуються банку векселедержателем понад комісійних винагород. Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерцій-ному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк ви-словлює на лицьовому боці векселя відповідним написом. Для широкого використання векселів у розрахунках необхідні: • стабільність економічних відносин; • довіра суб’єктів один одному; • високий рівень розвитку вексельного права. На жаль, в Україні всі ці умови ще не створені достатньою мірою.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Форми безготівкових розрахунків» з дисципліни «Банківські операції»
