РОСОХА Степан (27.05.1908— 20.04.1986) — громад. і політ. діяч Закарпатської України. Н. в с. Драгово (нині село Хустського р-ну Закарпат. обл.). Закінчив Карловий університет (1934) та Український вільний університет у Празі (Чехословаччина; 1936). Із 1928 — член т-ва «Просвіта», редактор молодіжного тижневика «Наступ» (1928), голова студентських т-в Союз підкарпатських руських і Союз греко-катол. молоді в Празі (1932), ініціатор скликання і голова 2-го Народовецького з’їзду молоді в Мукачевому (1933), 1-го з’їзду укр. студентства в Ужгороді (1936). Редактор час. «Пробоєм» (1938), голова Проводу Укр. нац. оборони, згодом — член штабу Карпатської Січі (1938—39). Член Організації українських націоналістів, відповідальний за зв’язок орг-ції з урядом Карпатської України. 12 лютого 1939 обраний послом (депутатом) Сойму Карпатської України (член президії, конституційно-правничої та імунітетної комісій, заст. голови). Після окупації Карпатської України угор. військами емігрував до Праги, де продовжував редагувати «Наступ». У січні 1944 заарештований гестапо, проте в травні 1945 звільнений з Терезинського концтабору. Емігрував до Зх. Німеччини, згодом — до Канади (1949). Займався громад. роботою, видавав газ. «Вільне слово» (1960—86). Автор книги «Сойм Карпатської України» (1949). П. у м. Торонто (Канада). Літ.: Магочій П.Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848—1948). Ужгород, 1994; Белень М. Карпатська Україна у портретах. Ужгород, 1998; Вони боронили Карпатську Україну: Нариси історії національно-визвольної боротьби закарпатських українців. Ужгород, 2002. М.М. Вегеш.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОСОХА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
