У тому, що не всі справи про банкрутство слід закінчувати лі-квідацією боржників з продажем їх майна, переконують такі дані. Протягом 1998 року в Україні кошти, отримані внаслідок лікві-дації підприємств, не перевищували 1,5% від вимог кредиторів (у міжнародній практиці підприємництва нормальним вважається показник, що становить 30%). Принагідно зазначимо, що законодавство про банкрутство має, зо-крема, сприяти реабілітації підприємств, які попри фінансову скруту зберігають значні резерви для успішної фінансово-господарської дія-льності в майбутньому. У ньому мають передбачатися механізми фі-нансової санації чи реорганізації юридичної особи. Саме такі механіз-ми визначаються законодавством про неспроможність підприємств у більшості країн світу. Вітчизняне законодавство про банкрутство та-кож містить ряд статей, що стосуються санації боржника. Головна мета санації підприємства під час провадження спра-ви про банкрутство — якомога повніше задовольнити претензії кредиторів завдяки поліпшенню фінансового стану боржника.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ФІНАНСОВА САНАЦІЯ НА УХВАЛУ АРБІТРАЖНОГО СУДУ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
