РОД — у давньорус. повчаннях проти язичництва (11—12 ст.) міфологічний персонаж, що втілює єдність роду. Згадується після гол. язичницьких богів разом із жін. персонажами — рожаницями. Р. і рожаницям приносили особливі жертви: їжею (кашами, хлібами, сирами) і питвом (медом). Культ рожаниць пов’язаний із жін. середовищем, уявленнями про продовження роду і долю новонародженого, яку вони визначають. Як припускав Б.Рибаков, Р. був гол. язичницьким богом
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
