РАХЛІС Пейсах Месрович (01.10. 1897—1938) — один із керівників рад. органів держбезпеки. Н. в м. Тараща в сім’ї власника кустарної друкарні, єврей. Самоук. Працював друкарем. Член РКП(б) із травня 1918. 1918—21 — червоногвардієць та підпільник у Києві, учасник боїв (у складі Курсантської, Латиської та 46-ї стрілец. д-зій) із військами Ю.Тютюнника, Зеленого, А.Денікіна, П.Врангеля; працівник Київ. губкому КП(б)У. Із серпня 1921 — співробітник Київ. губернської ЧК; нач. секретних відділів Київ. губернського відділу, Дніпропетровського та Одеського окружних відділів ДПУ УСРР; нач. Первомайського і Конотопського окружних відділів ДПУ УСРР; пом. начальника Житомир. оперативного сектору ДПУ УСРР; пом. начальника Вінницького та 1-й заст. начальника Харківського обласних відділів ДПУ УСРР; пом. начальника Особливого відділу ДПУ УСРР та Укр. військ. округу; пом., заст. начальника Секретно-політ. відділу ДПУ (із липня 1934 — Управління держ. безпеки НКВС) УСРР; тимчасово в. о. начальника Секретно-політ. відділу, із січня 1937 — нач. 4-го відділу Управління держ. безпеки НКВС УСРР; із травня 1937 — нач. 3-го відділу Управління держ. безпеки НКВС Узбецької РСР. Капітан держ. безпеки (січень 1936), майор держ. безпеки (грудень 1936). 7 серпня 1937 заарештований, 10 січня 1938 засуджений до смерті. Страчений. Літ.: Шаповал Ю. та ін. ЧК— ГПУ—НКВД в Україні: Особи, факти, документи. К., 1997. С.А. Кокін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАХЛІС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»