Під дизайном, або художнім конструюванням, розуміють са-мостійний вид художньої діяльності з проектування об’єкта ви-робництва з певними естетичними властивостями. Дизайн є важ-ливою складовою конструювання виробів, оскільки саме він забезпечує зручність та приємність користування виробом, нада-ючи йому художньої виразності, гармонічно-цілісної форми та інших властивостей, які максимально відповідають використан-ню товару за призначенням. Головна мета дизайну — полегшити взаємодію людини з виробом, зменшити нервове напруження, сприяти створенню комфортних умов для фізичної та розумової діяльності, побуту й відпочинку. Згідно з вітчизняними традиці-ями дизайн-об’єктами заведено вважати як кінцеву продукцію, так і промислові зразки найрізноманітніших виробів машинобу-дування, електротехнічних, радіотехнічних та електронних виро-бів, а також товарів культурно-побутового призначення. У бага-тьох розвинутих країнах дизайн-об’єктами вважаються також і виробничі приміщення, виробничий транспорт, технологічні лі-нії, виробничі території. Відповідно до ДСТУ 3899—99 в Україні об’єктами дизайну взагалі вважають всі елементи предметно-просторового середовища, що підлягають його впливу. Розши-рення складу дизайн-об’єктів привело до застосування в худож-ньому конструюванні системного підходу, особливо за реалізації так званих «дизайн-програм», тобто комплексів складного обла-днання, загальної естетичної організації виробничого середовища тощо. Об’єктивними особливостями дизайнерських розроблень уважають естетичні, ергономічні, соціально-культурні, функціо-нальні, експлуатаційні та дизайн-маркетингові характеристики. Зовнішнім вираженням художнього конструювання є естетич-ність виробу. З нею пов’язують сукупність властивостей товару, що створюють його художню виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання. Са-ме ці властивості свідчать про виразність, гармонічність, оригі-нальність товару, відповідність його середовищу, стилю та моді. Можна сказати, що естетичні дизайнові характеристики визна-чають рівень естетичної досконалості об’єкта і відображають установлені загальнокультурні норми в процесі естетичного сприймання. Як правило, споживачі сприймають естетичну доскона-лість товару через його художню виразність, яка охоплює ті вла-стивості, що дають змогу покупцю відрізнити його від багатьох аналогічних. Художня цінність має цілком відповідати естетич-ним уявленням та культурним нормам, які склалися в суспільстві. До таких властивостей належать: • художньо-інформаційна виразність, котра дає змогу оці-нити відповідність зовнішньої форми споживчій суті та призна-ченню виробу, відповідність товару стилю та моді. Досягається це оригінальністю й образністю творчого задуму, стильовою від-повідністю та іншими прийомами й засобами художньої творчос-ті. Велике значення в цій групі показників має відповідність ви-робу стилю та моді. Якщо йдеться про відносно невелику залежність між зовнішніми ознаками виробів та їхньою ринковою новизною, можна вважати моду головним чинником естетичної цінності виробу. Коли зв’язок між зовнішніми ознаками виробів та їхнім функціональним призначенням міцніший і визначається великою кількістю ринкових факторів, можна говорити про на-явність певного стійкого стилю в зовнішніх естетичних ознаках товарів. Отже, художньо-інформаційна виразність виявляється в таких властивостях: — художньо-образне втілення соціально- та ринково-значущої інформації (образна виразність); — своєрідність форми, яка виділяє товар з його аналогів (оригінальність); — сталість ознак форми (стильова визначеність); • раціональність організації форми, яка показує, наскільки вдало форма і конструктивне вирішення продукції відображають її головне призначення, функціональні характеристики (динаміч-ність, швидкохідність, легкість), принцип дії та особливості виго-товлення. Крім цього, художня виразність набагато залежить від узгодження форми виробу із застосованими в його конструкції матеріалами, а також від узгодження цілого та частин. Велике значення має зв’язок виробів з їхнім предметним оточенням. Усі формоутворювальні ознаки мають повною мірою відповідати тим умовам, що в них використовуватиметься виріб. Без такої відпо-відності продукція навіть найсучасніших форм та кольорових рі-шень може мати вигляд естетично недосконалої. Таким чином, раціональна організація форми товару визначається: — функціонально-конструктивною обумовленістю, яка свід-чить про відповідність форми виробу його призначенню, конс-труктивному вирішенню та застосованим матеріалам; — загальною відповідністю умовам його використання; — загальною відповідністю форми виробу навколишньому середовищу. • цілісність композиції, яка пов’язується із сукупністю таких властивостей виробу, як його просторова структура, її масштабна і пропорційна організованість, тектонічність, пластичність. Як правило, із тектонічністю пов’язують характеристику конструкції та матеріалів, які становлять матеріальну структуру виробу — його міцність, стійкість, взаємодію складових елементів. Пласти-ка визначає красу взаємних переходів об’ємів та обрисів, плав-ність і гнучкість елементів форми. Беруться також до уваги впо-рядкованість графічних та зображальних елементів, колорит, декоративність, взаємозв’язок кольорових сполучень і викорис-тання декоративних властивостей матеріалів. Отже, композицій-на єдність виробу передбачає підпорядкування різних ознак та стильових характеристик одній спільній ідеї; • досконалість виробничого виконання та стабільність то-варного вигляду поєднують властивості, що характеризують ес-тетично вдалий вигляд товару. Це чистота виконання контурів та сполучень, стійкість декоративних та захисних покриттів, рете-льність оброблення поверхні, чіткість нанесення фірмових знаків, різних покажчиків. Найефективнішим способом забезпечення до-сконалості виробничого виконання виробів та стабільності їхньо-го товарного вигляду є уніфікація і модульна координація ком-плексу елементів, з яких складається виріб. Головними естетичними показниками товарів масового попиту є такі, що відображають взаємозв’язок зовнішнього вигляду виробу з його функціональним призначенням, тобто міру відповідності фор-ми, кольору, структури товару його технічним можливостям. Тому вибір естетичних показників дуже складний і зумовлюється призна-ченням та особливостями споживання товарів (табл. 1). Таблиця 1 ЕСТЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОКРЕМИХ ТОВАРІВ Естетичні показники якості Товари Комплексні Одиничні Костюм чоловічий Авторучка Телевізор Свердло Художня виразність образна виразність + + + – Інформаційна виразність оригінальність художнього задуму + + + – виразність стильового рішення + + + – дотримання вимог моди + + + – Раціональність форми виявлення призначення виробу у його формі + + + + раціональна краса конструкції, матеріалів, технології, обробки + + + + відповідність естетично значущої форми ергономічним вимогам + + + + Композиційна цілісність організованість об’ємно-просторової структури: підпорядкованість частин і цілого, гармонічна організованість (пропорційність, масштабність) + + + – пластичність і силует + + + + упорядкованість графічних і зображальних елементів + + + – колорит + + + – декоративність + + + + колір, фактура, орнамент + + + – Досконалість виробничого виконання і стабільність товарного вигляду ретельність виконання + + + + чистота виконання контурів і сполучень + + + + чіткість виконання знаків і супроводжувальної документації + + + + стійкість до пошкоджень і збереження первинного вигляду + + + + Естетичні характеристики виробу, разом із мірою досконалос-ті виконання ним функцій і рівнем комфортності у споживанні, становлять найсуттєвіші дизайн-маркетингові характеристики товару. Нині з-поміж сукупності предметів, природних та техно-генних чинників, які визначають умови життєдіяльності людини і одночасно ускладнюють їй споживчий вибір, саме дизайн-маркетингові характеристики товарів відображають рівень їхніх споживчих властивостей та можливості просування на ринку. Основними умовами раціонального художнього конструю-вання є системний аналіз та пристосування дизайн-об’єктів до навколишнього середовища. Передумовою формування власти-востей виробу вважається системний аналіз. Водночас виріб тре-ба розглядати в органічній єдності з його оточенням. Тому, на-приклад, дизайнерське розроблення предметно-просторового середовища житла має комплексно формувати й ураховувати спосіб життя та естетичні потреби людини. У сучасному конкурентному середовищі все більшу роль відіграє дизайн-маркетинг. Він пе-редбачає таке дизайнерське розроблення товарів, коли їхні ди-зайнові характеристики розглядаються як вирішальний чинник просування на ринку. Досягається це відповідним композиційним формоутворенням, об’ємно-пластичним, стильовим та кольоро- графічним вирішенням. Велику роль у забезпеченні конкуренто- спроможності товару відіграє його функціональна виразність та кольорове й розмірно-модульне гармонізування форми. Гармонія передбачає співрозмірність елементів, скоординованість форми частин виробу, узгодженість пластичних, кольорових і компози-ційних характеристик цих частин, загальну композиційну органі-зацію, що забезпечує досягнення цілісності товару як об’єкта ес-тетичного сприймання та оцінювання. Однією із важливих умов гармонічного узгодження пропор-ційних залежностей цілого та частин є додержання правила «зо-лотого перетину», тобто поділу певного відрізка а на такі дві час-тини b і (а – b), щоб менша з них (а – b) так відносилася до більшої b, як більша частина b відноситься до всього відрізка, тобто (а – b)/b = b/а. Приблизно це співвідношення дорівнює 0,618. Водночас слід брати до уваги динамізм оточення, мінливість його основних параметрів. Саме це дедалі більше визначає необ-хідність пошуку оригінальних за художнім задумом конструкти-вних вирішень і відповідного вимогам середовища образного стилю. У цьому зв’язку безпосереднє відношення до дизайн-маркетингу має також створення розмірно-модульної системи фір-мового стилю. Це дизайнерське розроблення передбачає пошук відповідних стилеутворювальних чинників і носіїв фірмового стилю, створення логотипу, фірмової кольорової гами та шрифту. Все більшу роль у створенні конкурентних переваг відіграє та-кож і дизайн реклами. Дизайнерське проектування рекламної продукції має бути завжди спрямоване на формування відповід-них рекламних стратегій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДИЗАЙН, ЙОГО ОБ’ЄКТИ ТА ПРОГРАМИ» з дисципліни «Товарна іноваційна політика»
