РАНГОВО-ПОСАДОВА СИСТЕМА — одна з гол. засад існування армійської організації, неодмінний компонент військ. традиції. Визначає становище військовослужбовців у військ. ієрархії залежно від посад і персональних рангів (звань) та відображає їх взаємозв’язок. Виникла в європ. країнах із появою регулярних армій і впровадженням військ. рангів упродовж 15—16 ст. В Україні склалася у зв’язку з прийнятим 1654 реєстром про ранги козац. війська. У рос. армії Р.-п.с. набула остаточного вигляду із впровадженням Табеля про ранги 1722 й існувала до 1917, зокрема в укр. полках і д-зіях, сформованих у часи Війни 1812. У першій укр. військ. формації 20 ст. — Легіоні Українських січових стрільців (1914—18) — Р.-п.с. відповідала європ. зразкам та була успадкована Українською
Галицькою армією Західноукраїнської Народної Республіки (1918 —20). За постановою Української Центральної Ради від 17 листопада 1917 було скасовано військ. ранги, впроваджено виборність командирів, становище яких визначали виключно посади. Ці заходи завдали великої шкоди боєздатності укр. війська. 16 червня 1918 гетьман П.Скоропадський відновив персональні військ. звання й розгорнув формування регулярної армії. Р.-п.с. набрала суто нац. рис, притаманних добі Гетьманщини. Із приходом до влади в Україні Директорії Української Народної Республіки 8 січня 1919 персональні військ. звання були скасовані, однак 9 квітня 1919 відновлені. Р.-п.с. в Армії Української Народної Республіки остаточно було упорядковано наказом гол. отамана Армії УНР С.Петлюри 12 березня 1920. Вона продовжувала існувати й після інтернування Армії УНР в Польщі. Після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 і скасування військ. рангів становище військовослужбовців у Червоній армії визначалося посадами. Звання були відновлені 1935. Українська повстанська армія доби Другої світової війни прийняла Р.-п.с., подібну до тих, які діяли в УГА і Армії УНР. Сучасні Збройні сили України успадкували в основному рад. систему. Літ.: Літопис Української повстанської армії, т. 1. Торонто, 1989; Задунайський В. Ранги і посади Наддніпрянської армії. «Київська старовина», 1994, № 4; Історія українського війська: 1917—1995. Львів, 1996; Гломозда К.Ю. До історії українських військових рангів ХVII—ХХ ст. В кн.: Наукові записки Києво-Могилянської академії, т. 14. К., 1999; Військові статути Збройних сил України. К., 2000; Тынченко Я. Армии Украины 1917—1920. М., 2002. К.Є. Науменко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАНГОВО-ПОСАДОВА СИСТЕМА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
